Просте речення. Двоскладне речення.

Речення, що не має дієслова.

Речення, що складається з одного або кількох слів.

Речення, що складається з одного або кількох слів, які виражають відносно закінчену думку.

Речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. 

 Просте речення, що складається з підмета і присудка, поєднаних предикат. зв'язком, та синтаксично залежних від них компонентів.

Речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члена.

Речення, що має два присудка.

Речення, що має два підмета.

Речення, яке має багато слів.

Речення, яке має хоча б один другорядний член.

Речення, що має дві граматичні основи.

Речення без другорядних членів речення.

Самостійний член двоскладного речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком.

Будь-який іменник у реченні.

Слово, що вказує на особу.

Головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом.

Головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом.

Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета.

Другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або щодо якого ця дія відбувається.

Самостійний член двоскладного речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком.

Така співпраця мусить бути добровільною.

Опада листя і яснить алею.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Нове - добре забуте старе.

Коні заспокоїлися, і хлопчик підбіг до стайні.

Однорідними членами.

Другорядними членами речення.

Звертанням.

Зворотами.

Вставними словами.

Ти сьогодні телефонував бабусі?

Тебе я земле всю сходив до краю.

Не покидайте землі не залишивши на ній доброго сліду.

Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом.

Там кажуть з гір усю країну видно.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

За лісом сходило сонце і розсіювалося біле плетиво хмар.

У принишклих полях ще лежить сніг.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

Я живу не так собою як тобою.

На простому батьком змайстрованому столі їх чекає і святий хліб і картопля і варена кукурудза і голубці.

Луки гори пишні сади все зелене і принишкле. 

Ще мить тому і земля і небо й гори були сірими неначе вкриті шаром попелу.

 Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз. 

Де хата не метена там дівка не плетена.

Усе ще зачудований я сів у саду під яблунею.

У нього свита вітром підшита а морозом підбита.

Глянула мама на його нову шапку подерту і всю в грязюці...