Просте ускладнене речення

А Обов’язковість, уважність - риси успішних людей.

Б Ховає час печаль і сум за грати.

В Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Г  І сну нема, і спокою нема.

А Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч

Б  Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу.

В Синє все озера річка в синяві намоклій ліс.

Г У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень.

А Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі ростеш?

Б Так друже мій ми любимо одно.

 Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Г Давай-но серце ми печаль облишимо.

А І все-таки до тебе думка лине, мій рідний краю. 

Б Ой не крийся природо, не крийся, що ти в лузі за літом у тузі.

В Моя пісне вогниста розбийся на світлі акорди.

Г  Саме вогні відбивались у вікнах.

А На щастя злива  вже вщухала.

Б Повітря в горах дуже прозоре отже і видимість тут стала набагато краща.

В Здається наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

Г Уявіть собі Іван Франко знав чотирнадцять мов.  

А Свист з неймовірною швидкістю наближався летів як здавалося Чернишеві прямо на нього.

Б За вікном згори було видно місто.

В Дорога мене нітрохи не втомлює навпаки я в ній відпочиваю.

Г Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.