Просте ускладнене речення з однорідними членами

«Молюсь і вірю» 

«Бджола та Шершень» 

«Наталка Полтавка» 

«Червоне і чорне» 

«Всякому місту — звичай і права» 

Працею людина сильна і красива.

3 добра й любові приходить щастя.

Шукаю вже не щастя а поради.

Ми маємо право на сум і любов.

Ні вдень ні вночі не було йому спокою.

До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою.

Без коня навіть шовкова дорога муляє

Сидіти без діла − також важкий труд

Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.

Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь. 

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль.

Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна.

Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем.

На території парку не можна розпалювати багаття й викидати сміття.

У музеї просимо залишити зайві речі в гардеробі й одягнути чохли на взуття.

У громадському транспорті не притуляйтеся до дверей і тримайтеся за поручні.

На стоянці дозволено паркувати автівки й залишати скутери й велосипеди.

У супермаркеті суворо заборонено саджати й катати дітей у візках для покупок.

Люблю читати детективи і фентезі. 

Про це говорять усі лікарі та стоматологи. 

Повітря пахне полуницями та дощем. 

За вікном то дощ, то спека. 

Дерева і трави вітають весну. 

Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.

Першим розповів європейцям про Єгипет невтомний мандрівник та історик Геродот.

Працюючи з художнім словом, Емма Андієвська виходить за рамки стандарту й буденщини.

За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток української історії й архітектури.

У людства завжди були й будуть питання, на які воно, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем.

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. 

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

Розмови, погляди, пісні це наймиліші спогади.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

другому

третьому

п’ятому

сьомому

восьмому

Звичністю, буденністю позначено тут життя.

Пливуть переді мною сині води, білі піски.

Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.

Тихо опадає цвіт яблунь і груш.

Під моїм вікном густо, медово пахне акація.

Я в пісні молодість знайду й довго-довго буду з нею.

Моїй душі й людські страждання ні вдень ні вночі не давали спокою.

Крізь темну ніч шуміли весняні дощі й в унісон із ним шуміли сосни.

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало й залишалася тільки музика.

У громадському транспорті й тримайтеся за поручні й не притуляйтеся до дверей.