Пряма і непряма мова. Діалог.

прямою мовою;

непрямою мовою;

словами автора.

двокрапка;

тире;

крапка з комою.

слово, що вживається жителями певної території;

різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб;

чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення.

вставними словами;

реплікою;

ремаркою.

дужками;

лапками;

тире

слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;

пряма мова стає головним реченням, а слова автора залежним;

пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення.

за змістом та інтонаційно;

за допомогою сполучників;

за допомогою розділових знаків.

перед прямою мовою;

після прямої мови;

усередині прямої мови;

пишеться з нового рядка;

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

пишеться з нового рядка і береться в лапки;

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

пряма мова;

одиниця мовознавчої науки;

дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки.

А: «П (?!)».

«П», — а.

«П (?!)» — а.