Пряма і непряма мова як засоби передавання чужого мовлення.

«Ну, з богом!», – сказав дядько Тихін

Поет підвівся з крісла й урочисто відповів- «Моя перша вчителька.»

В Україні кажуть: «Веселка воду п’є». 

«От би Ніні це побачити, от би вона зраділа, – пурхнула в моїй голові думка».

непрямою мовою

вставними словами

словами автора

уточнюючими членами речення

Мати повідомила донечці, що в табір та поїде в серпні.

Софійка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур

Мій друг повторює, ви одійдіть за хату, а ми виліземо. 

Марія Олексіївна запитала в нас , хто не виконав домашнє завдання. 

«Люди добрі,- благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтеся, прийміть нас до хати».

Урешті зупинилася, нагнулася до землі й промовила: «Остапе!»

«Ти, Соломіє?»- поспитав він і відкрив очі.

«Що ж воно буде?»- згодом перепитав Остап.– «Там як хто підгледить твій очіпок, не мине нас халепа.»

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що я не ідеалізую його співвітчизників, але не можу ними не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує моїх співвітчизників, але не може вами не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що я не ідеалізую своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

«Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

«Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені.

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю».

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру

слова автора, які стоять після прямої мови

друга частина прямої мови

переказування лише основного змісту чужої думки

взята у лапки частина речення

посередині речення

на початку речення

в кінці речення

слів автора нема

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

кома

тире

кома й тире

крапка й тире