Пряма мова

 складним реченням             

простим реченням              

прямою мовою

діалогом

Диктор повідомив про відкриття в місті нового стадіону.

Диктор повідомив що в місті відкрився новий стадіон.

Диктор повідомив у місті відкрився новий стадіон.

За повідомленням диктора у місті відкрився новий стадіон

Народна мудрість говорить що мовчання – золото.

Один мудрий чоловік сказав не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш.

В одному інтерв’ю Олег Скрипка сказав щоб ми будували Україну у своєму серці.

Важко було розібратися хто винен у цій ситуації.

Оленка поцікавилася чи сестричка допоможе прибрати в кімнаті.

Оленка поцікавилася сестричко ти допоможеш прибрати в кімнаті.

Оленка попросила сестричку допомогти прибирати в кімнаті.

Сестричко ти допоможеш прибрати в кімнаті поцікавилася Оленка.

Тепер, коли тебе довго немає, я думаю: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте».

Він міг би сказати про себе: «Одним із моїх натхнень була чесність».

«А на Запорожжі кошовий Сірко помер» - занотував для пам’яті поколінь літописець.

«Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним», - доводив Василь Сухомлинський.

1

2

3

4

Дівчинка спитала а ви бачили лісових мавок

Чи любите ви пиріжки з калиною запитала бабуся

Ми йдемо шукати цвіт папороті таємниче мовила Марійка

Оля захоплено вигукнула як я люблю мальви

«А хто свою мову забуде, той серце забуде своє», - писав В.Сосюра.

Панас Мирний стверджував: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова».

«Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце», - переконував Г.Лаубе.

Т.Шевченко навчав «Не цурайтесь того слова, що мати співала».

Дідусю відпочиньте вже сказав Андрійко

У кожній родині змалечку казали дитині не кидайся хлібом він святий

Я люблю наш тихий сад і осінній листопад писав М.Сингаївський

Дружній череді вовк не страшний часто говорив батько

Тире

крапкою

двокрапкою

нема розділового знака

«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

 «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

 «Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

 Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

реплікою

власними словами

словами автора

сполучниками підрядності

займенником

часткою

сполучником підрядності, відносним займенником, часткою

так

ні

діалог - розмова між двома особами, полілог - монологічне мовлення

діалог - розмова кількох осіб, полілог - розмова між двома особами

діалог - розмова між двома особами, полілог - розмова кількох осіб

1,2

2,4

1,3

3,5

4,5

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою бабуся.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

«П, – а. – П!».

«П, – а. – П?».

«П», – а.

А: «П?».

«Христе, тікаймо!», — твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.

«Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», — жалівся дід.

Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»

Як ударив вдруге — вона й попросилась — «Не рубай, коханий, бо я — твоя мила».

"П", – а: – П!

"П, – а, – п!"

А: "П".

"П", – а!

  "Ті школярі,— писав В.О.Сухомлинський, — які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями".

 Ті школярі,— "писав В.О.Сухомлинський",— які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями.

  "Ті школярі",—писав В.О.Сухомлинський,— "які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями".

  "Ті школярі", — писав В.О.Сухомлинський,— які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями."

кома;

лапки, тире, двокрапка;

тире;

крапка з комою.

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

«Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».