Пряма й непряма мова. Діалог, полілог. Цитати.

власне мовлення

частина художнього тексту

чуже мовлення, передане дослівно

У народі говорили, що хліб - усьому голова.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно і тихо сказала бабуся

Хлопчик попросив маму спекти пироги.

Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

"А що таке щастя?", - Спитав я у матері.

"Слава Україні!", - кричали хлопці у дворі.

Брехун сам собі ворог - казала наша сусідка.

Пригадую бабуся казала мені, що а хай тебе поб'є святе Різдво.

Батько розгублено казав, що ти дивись.

Михайло мені сказав, що ви збираєтесь їхати далеко.

Сестра попросила брата, що заграй на скрипці.

"Кобзар", за словами Івана Франка, - це "ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу".

Максим Рильський писав, що "словник - пишний яр, а не сумне провалля".

"Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", - писав великий поет.

Ганна Гайворонська писала, що Луганщина - світанок України.

"П", - а.

"П! - а. - П..."

А: "П."

"П, - а, - п".

пряма мова

невласне пряма мова

дослівний (точний) уривок з чийого-небудь висловлювання

пряма мова

цитата

діалог

полілог

пишеться без лапок

виділяється як пряма мова

пишеться у дужках

пишеться з нового рядка

пишеться у лапках

пишеться у дужках

пишеться з нового рядка у лапках

"За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Півня вихваляє?"

"Та чим же я вам досадив?" ягнятко, плачучи, питає.

Яка ж ти розкішна, земле, - думала Маланка.

Мати через паркан запитала сина, куди він зібрався.

Жалібно жовте листя березини, здається, шепче, "Літо, де ти, літо?"

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що, йому як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.