пунктограма у простому ускладненому реченні

А За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Б То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Д У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

А Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.

Б На мент єдиний залиши свій сум думки і горе…

В І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик...

Г У кожного своя пустеля і свої міражі.

Д Любив дід гарну бесіду й добре слово.

А Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

А У мудрої людини довгі вуха й короткий язик.

Б Хрести лелеки мальви і жоржини були його єдині глядачі.

В А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море.

Г Література й народна поезія рідні сестри що взаємно збагачуються.

Д Раділи і садок, і поле, і долина.

А Коли все дуже правильно й бездоганно тоді виникає сумнів.

Б Молодь вийшла в сад погуляти поспівати та пожартувати.

В І сам собі постань законом і не вагайся не блажи...

Г Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя.

Д Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

А Серед долини зеленіють розкішні густі  та  високі верби.

Б Тужлива пісня зринає з сопілки  та  не розважає сумного серця.

В А весілля в нашої донечки буде пишне людне  та  багате.

Г Хай тобі стелиться біла дорога  та  зелено вруняться обабіч жита.

Д Верби понахилялися до мене  та  й шепочуть довгастими листочками.

А Завжди і скрізь будуть квіти для того хто хоче бачити квіти.

Б Вона малює піч синім і червоним чорним і рудим жовтим і зеленим.

В Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

Г Солодка хвала від ворога на полі бою та не в полоні!

Д З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

А . Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Б Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

В Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає.

Г Земля на тих полях була чиста чорна й сита.

Д У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

А Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Б Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

В Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Г В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Г Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Д Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

А Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Б Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

В У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Г Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.

Д Пролітав буйний вітер в пустині по палі безкрайому мертвому.

А 1,2

Б 2,3

В 3,4

Г 1,3

Д 1,4

А Лози внсип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці.

Б У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне.

В Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

Г Осінній смерк і хрест й зів’ялі квіти ось відповідь па всі твої питання.

Д Будинки садки сніги усе мліє в теплі сонця.

А І все поволі зникає море скелі земля.

Б Скрізь червоно на небі і на узгір’ях і на горі.

В Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.

Г Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.

Д Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі.

А І квіт зорі і спалахи півонії, космічний гул і мовчазний туман усе

довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом як орган.

Б Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

В Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Г Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах

ремісницьких по місцях недолі й сліз.

Д Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.

Данило сідає на поріжку, розв‘язує ганчір‘я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти

Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули. 

Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви. 

Свячена вода скроплює паску і нашу долю.

Високі береги зеленувата вода лози усе було залите гарячим сонцем.

І срібні сурми журавлів сльота і ранки голубі все заплелося в тій дорозі . 

І море і озеро і широкий степ все було залите гарячим маревом.

Усе тимчасове інструкції слова і гроші

Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні-духові та струнні.

Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо.

В обручі робили прорізи куди вмонтовували маленькі дзвіночки металеві пластини-брязкальця усе, що могло видавати дзвін.

Інші ударні інструменти тулумбаси бугаї набули великого поширення на Запорозькій землі.

підмет

присудок

означення

додаток    

На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Одшуміли перші весняні грози.

Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Якісь солодкі ніжні любі спогади та думки колисали його серце.

яке вказує на ознаку предмета 

яке вжито в переносному значенні

яке вказує на час або місце дії

із загальним значенням щодо пере­лічуваних однорідних членів речення

Слово може стати і ніжною запашною квіткою і живою водою і гострим ножем і розжареним залізом і брудом.

А тим часом місяць пливе оглядать і небо і зорі і землю і море та глянуть на люди що вони говорять щоб Богові вранці про те розказати. 

Усе на світі неземними узами чебрець і сніг журавку і печаль єднає мудро благовісна музика. 

Сміється небо і вершини підкови згублені в полях і хміль повитий на балконі і місяць в синіх небесах.