Речення

Двоскладним

Односкладним

Простим

Складним

Багато літ перевернулось.

Летить сніг.

Ліс уже зеленіє.

Співайте.

Працею людина і сильна і красива

Ми чисті перед совістю,нащадками і планетою

Спалахом білим каштанів Київ чарує мене

Поезія не може жити на смітнику

З-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари

Дорога в'ється між полями

Була ти наче лісова царівна

Високо в небі роїлися золоті хмари

означенням

додатком

обставиною

додаток

означення

обставина

обставина

додаток

означення

Там, у червоній півтемряві, за столиком, у м’яких кріслах сиділо двоє чоловіків і

жінка.

Але він, як суворий хірург, цей біль чинив в ім’я майбутнього здоров’я.

Якось на Свят-вечір Семен привіз батькові вечерю узвар, кутю і в’язку

в’ялених, гарних, як утемніле золото, лящів.

Чи думали ви, що черв’як з’їдає більше, аніж людина?

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

Згаяного часу і конем не доженеш.

По блакитному степу вороний вітер.

Пахло колосом, стернями і волошками.

На прощання, милий брате. що сказать тобі?

Навіщо мені весна, кади твої очі — проліски?

Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна.

 Зігрій мене, бо осінь за вікном про себе тихим сумом сповістила.

То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гнізді.

П’єм дикого ячменю буйний солод.

Струшую роси — свідків сходу сонця.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Навколо буйний цвіт чорнобривців.