Речення. Види речень

Сонце сховалось за хмари.

Ти стоїш і мовчиш.

Минуло чотири хвилини.

Життя здавалось щасливим.

Без роботи не чекай доброти.

Квітневий день рік годує.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться.

Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове.

Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

Хто з нашого люду не знає Таврійські степи?

Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде, Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люде (Леся Українка)

Довго й лицар слухав пісню, Далі мовив на відході: «Що за дивна сила слова! 

Ворожбит якийсь, та й годі!» (Леся Українка)

Може б, краще їй припали До сподоби серенади?..» (Леся Українка)

Усміхнувсь поет на теє: «Не турбуйсь за мене, пане, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане!» (Леся Українка)

Зима поволі входила в свої права хазяйновито оглядаючи білим кроком поля сади діброви

Гляньте сніг іде гукала Оленка і тицяла пальцем у вікно

Сергійку пам'ятаєш якого сніговика ми зліпили минулого року

Ідіть на перерву там хоч у сніжки пограєте

До чужого рота не приставиш ворота.

Слухай тисячу разів, а говори один раз.

За правду стій горою!

Як тебе не любити, Києве мій?

Вистава була цікава.

Послухаю цей дощ.

Я перестав шукати тебе.

Любіть травинку.

Час - то гроші.

Холод не терпить голоду.

Розум - скарб людини.

В океані води не зміряєш.

складається лише з повнозначних слів

змістова та інтонаційна завершеність

немає другорядних членів речення

наявність граматичної основи

висока гора, сидіти й писати, йти вперед

улюблений фільм, вікно запотіло, голосно співати

будемо співати, холодна роса, тривалі заморозки

слухати музику, готувати їжу, прозоре скло

Дощ пройшов - і Київ зеленіє.

Ясень віти простягає, обіймає срібну хвилю.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Люблю народ, якого силу ніхто не зломить у віках.

Радість почала зникати.

Сонце почало припікати.

Небо стало сірим.

Буйний вітер співає.