Речення з однорідними членами

Біля хати зашуміли внуки – радість і надія у житті.

В саду цвіли бузина і калина.

 Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

 У найскрутніші дні село давало йому притулок, годувало, плекало моральне

здоров’я і силу, чарувало красою природи, звичаями, піснями.

Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли.

 Ні човна, ні весел, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна.

Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.

Вже листопад піднявся з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.

Дали в дорогу різних почастунків, лящів, тарані і місцевих трунків

До них належить Київ, столиця України, древній стольний град Київської Русі,

одне з найчарівніших міст світу.

 Київ – це не Афіни, Рим, Париж або Стамбул, він не такий стародавній, але

в нього свій чар і своя славна історія, яка дає право назвати це місто великим.

Традиційний одяг виразно розкриває прикмети певного народу, його матеріальної та духовної культури.

Верховіття дерев, шпилі замкових веж та гострі зуби частоколів барвилися зелено, мов стара мідь.

Вони в один раз починають крилами і тріпотати, і співати, тьохкають,

щебечуть, заливаються, аж у вухах лящить.

 З безмежним коханням, із захопленням із невимовним жалем дивилася на нього.

 Золотої осені тут дуже гарно, тихо, ніхто б зроду не сказав,

що близько велике місто: під горою поп’ялися садки, мирно в долині розташувалися подвір’я нащадків славних колись кожум’як, гончарів, дігтярів та інших не дуже привілейованих ремісників, відтиснутих до Дніпра в ці яри більш багатими цехами.

Силові лінії Софії Київської пориваються навсібіч: у космос через релігію, у Західну Європу, Азію та за океан через українську культуру.

Археологічні знахідки дають уявлення про давньоруське вбрання: сорочка, штани, свита, клобук – високий циліндричний головний убір із покривалом.

Рисою підмічати смішне частково пояснюються дивні прізвиська, котрі козаки

давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо.

Тут і рубіни, і хризоліти, і топази, і гірський кришталь, і аметист.

І вам згадається садок високий, ґанок, летючі зорі, тиха літня ніч.

Ні човна, ні весел, ні квіток, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна, весна.

 Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.

 З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.

Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м’яку сиву воду.

І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.

Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів рідна мова.

Густа медова теплота високі налила жита.

Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

 Бери-но цвіту по власній змозі,

І хліба, й солі і втіхи в хату,

Лиш не забудь заплатить в дорозі

Людській любові звичайну плату.

Учітесь, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.

 Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.

Чи тільки терни на шляху знайду

Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Моє село мої тумани

Мої весінні солов’ї

Досвітні роси на світанні

І грози й вигроми мої

Усе що чув що передбачив, не виплакати.

Усе було все кануло у Лету розлуки зустрічі прощання і жалі.

Скрізь у саду в полі у лісі панував осінній спокій.

 Воно (насіння) в нас було скрізь де не повернись в горщиках у вузликах на

жердках у сінях в повітці попід стріхою в сипанках в мішечках та мішках.

 Василя Лупула, князя Молдови, описують як людину надзвичайно вродливу й

величну, розумну й високоосвічену, що знала кілька мов: грецьку, латинську, французьку і турецьку.

 Церкву й нині з шанобою та цікавістю оглядають не лише історики та вчені, а й туристи з різних країн, бо вона вражає своєю величністю і неймовірною красою.

Усе: і дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси починало, здавалось, від кожного слова бриніти, як грандіозна мембрана.

Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах.

1

2

3

4

5