Речення з відокремленими членами

члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й викону­ють однакові синтаксичні функції;

другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення;

слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, що до них звертається мовець;

слова або сполучення слів, якими мовець виражає ставлення до того, про що він повідомляє.

лише присудки                                                                   

лише підмети

лише обставини

лише другорядні члени речення

Всі зійшлися: і хлопці, й дівчата - під крилом голубим тишини (В. Сосюра).

Весняне сонце заливало золотом ліс та садки (/. Нечуй-Левицький).

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом

(М. Коцюбинський).

Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша (П. Грабовський).

Звернувши на шлях, коні починають чогось косо дивитись убік, до ліска

(В. Винниченко).

У саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари (М. Івченко).

Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак (Д. Павличко).

На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (Петро Панч).

А на серці стоїть тиха, світла радість, навіяна пахощами молодої трави

(М. Івченко).

Її вражала розкішна картина осінньої природи, обсипана сонячним промінням

під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський).

Квітчайтесь юністю. Вона, завзята, усі квітки земні перевершить

(М. Рильський).

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани

золотого жита та пшениці (М. Коцюбинський).

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали (М. Коцюбинський).

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (Петро Панч).

А он старе Монастирище, колись козацькеє село (Т. Шевченко).

Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купала (М. Коцюбинський).

Якась маленька дівчинка, у сірій старенькій одежі й у великих чоботях,

спинилася над струмком (М. Івченко).

Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям,

запрягтися до щоденної важкої праці (М. Коцюбинський).

Лише один Павло Степанович, дійсний джентльмен, поздоровкався й урочисто

поправив пенсне (М. Івченко).

Орися якийсь час дивилася вслід йому, вражена й збентежена (М. Івченко).

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).

У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої

ростуть три могутні дуби (Т. Шевченко).

Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку

(М. Коцюбинський).

Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).

Синоніми, тобто слова, близькі за значенням, використовують не лише

в художніх творах (3 підручника).

Усю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні,озера.

Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурнів, не властиво бути впертим у помилці (Аристотель).

прикладка

обставина

додаток

означення

прикладка

обставина

додаток

означення

прикладка

 обставина

додаток

 означення