Річна контрольна робота. Українська мова, 9 клас . Екстернат

А щоб, коли, оскільки

Б тому що, якби, але

В то...то, і, та

Г або...або, не то...не то, що

А зате

Б проте

В а

Г та (= але)

Д та (= і)

А Вона боялась осені холодної,

а я боялась шуму й суєти.

Б Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

В Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

Г Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

А Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій.

Б Ще назва є, а річки вже немає.

В Усохли верби - і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

Г Барвистих лук не знають твої весни

і світить спека ребрами моста.

А Луги цвітуть у придорожній смузі І царственний цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі.

Б Ходить мати в городі і лащиться плюшевий песик і ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.

В Ще літо спить а вранці осінь встане.

 Г Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє бузиновий Пан.

Д Ще мить і Дрогичинська битва загримить.

А Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Б Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

В Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

 Г Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Д Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

А Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Б Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

В Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.

Г Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.

Д Ще лише хвилинка-друга і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

А Удосвіта знов загули на морозі сосни  і  закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні  чи  світяться корчі зотлілі до трухи.

В Зрідка тут пробіжить заєць  або  спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір  і  стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву  і  літо буйне в береги ввійшло.

А 1

Б 2

В З

Г 4

Д 5

 А коли почало сходити золоте сонце.

Б хоч нас умовляли цього не робити.

В що давно обріс цікавими легендами.

Г щоб сховатися від пекучого сонця.

Д аби до вечора повернутися додому.

А коли настане слушна мить.

 Б якщо наполягатимуть друзі.

В як велить чисте сумління.

Г про що мовчить більшість.

Д хоч на творчість немає часу.

А оскільки клей наносили нерівномірно.

Б хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

В бо створене власними руками дороге.

Г що аж земля навколо здригається.

Д як кожен з нас і планував.

А коли сонце заховалося за хмару.

Б хоч негоди прогноз не обіцяв.

В так що птахи вмить розлетілися.

Г що аж шибки затряс лися в домі.

Д якого ой як чекали в таку посуху.

А як хвилюється в шторм море.

Б ніби в нашому ставку живе сом.

В ніби солов’їха в гаю щебетала.

Г як краще готувати великодню паску.

Д наче підручники видаватимуть завтра,

А У гаю, …, свято весни вповні.

Б Чекай мене біля ставу, … .

В У тих місцях пісні, …, ліризм посилюється.

 Г Виглядатиму тебе, … .

Д Вислів… є двоскладним реченням.

А Я дуже люблю день, …

Б Відчуття свята посилюється, … .

В Нагадай час, … .

 Г П'ятницю, … , називають Страсною..

Д Завжди збираємося того вечора, … .

А Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про підготовку до посівної.

Б Коли я смуток свій на струни клала, з’явилась ціла зграя красних мрій.

В Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту.

Г На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.

Д Все важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілюшим.

А що на березі навпроти старого лісу.

Б так що тяжко було крізь нього пробиратися.

В що навесні ще був зовсім рідесенький.

Г що аж не видно було великої річки.

Д дарма що вода від берега давно відступила.

А Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег (М.Коцюбинський).

Б Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу (Іван Багряний).

В Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О.Кобилянська).

Г Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало (О.Довженко).

А 2

Б 4

В 3

Г 5

А Минулася буря - і сонце засяяло.

Б Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями.

В Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте!

Г Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій,

і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй.

Д Пам'ятаю: тривожні оселі, темні вежі на фоні заграв; там з тобою у сірій шинелі біля верб я востаннє стояв.

А подуває легкий вітерець.

Б у небі жодної хмаринки.

В море виграє хвилями.

Г вечір доволі холодний.

Д сади буяють ароматами.

А Зростала певність, що все скінчиться добре,— і Соломія зазнає ще щасливого життя.

 Б Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

В Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

Г Соломії було якось особливо весело й легко сьогодні на душі, так здорово дихалось морозним повітрям, усе погане відсувалося назад, блідло.

А граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно завершену думку.

Б завершене усне або письмове висловлювання на певну тему, у якому можна визначити мікротеми, ключові слова.

В сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема.

Г стисло сформульовані основні думки, що відтворюють суть прочитаного.