Розділові знаки при однорідних членах речення

Усі розділові знаки правильно вжито в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Поза хатами стежка розширювалась і прямувала попід кам’яною горою до самісінького ліска. (2) Між деревами ховався невеличкий струмок, у ньому — завжди холодна й різка джерельна водиця. (3) Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася вниз до річки, блакитний відблиск якої було […] видно з/верху дерева. (4) Навесні річка в цьому місці широко розливалася, затоплюючи собою велику ділянку землі, а влітку, коли вода спадала, на лузі селилося безліч усякої дрібної звірини, і великий птах там полював. (5) Аж ген від отого лісочка, що невиразно синів удалині, і до високого пагорба був його луг.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, розбавлені яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь бетонні плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, обплетені павутиною й запалені гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже вперше звучання почутої мелодії навічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Відтепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, напевно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту неймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) Від того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту незвідану глибінь. (8) Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Якими однорідними членами ускладнено речення.

Звичністю, буденністю позначено тут життя.

Якими однорідними членами ускладнено речення.

Пливуть переді мною сині води, білі піски.

Якими однорідними членами ускладнено речення.

Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.

Якими однорідними членами ускладнено речення.

Тихо опадає цвіт яблунь і груш.