Розділові знаки у простому реченні

А Усе геніальне просте.

Б Собор як свіча.

В Мова не полова

Г Мова одяг думок.

Д Ти втілення добра.

А Книги морська глибина.

Б Сини як зима і літо.

В Кохання не іграшка.

Г Усі дерева вкриті інеєм.

Д Квітки конвалії найніжніші.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і про­сторий світ..

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пі­сень моїх.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і про­сторий світ..

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пі­сень моїх.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься.

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

Мріє, часто супроводжуєш мене.

Гори здається стояли тут поруч

День здається таким коротким.

Стало зовсім видно.

Сашко перевіряв мої здібності.

На думку вчених, Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

,На думку вчених, Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

На думку вчених Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

На думку, вчених Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Вулицею котиться віз із колесами, оббитими залізом.

Славко витягає з портфеля підручник і читає, затуливши долонями вуха.

Я розповів Юлькові, що їздив з батьком до Страдчого — невеликого села під горою, залісненою й стрімкою, на самому вершечку якої стара-престара дерев’яна церква.

Повертаючись увечері з тренування, Славко завжди заставав на столі склянку прохолодного чаю з цитриною і свої улюблені сухарики з родзинками.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

Звідси особливо вночі у всій своїй величі й красі виступає древній і вічно молодий Київ.

Кожен етап змагання треба проходити згідно з правилами.

Усі за винятком Андрія прийшли того вечора на збори. 

Щовесни як і інші дерева яблуня своїм цвітом цілується з бджолами. 

Не подумавши й кілочка не затешеш.

Спочиваючи бійці славну пісню співають. 

Затихаючи десь за ланами гомонів грім. 

Стоїть замислившись стара груша в саду.