Розділові знаки у простому реченні,ускладненому відокремленим означенням

обставина

додаток

означення

…і стає дуже дружною.

…незважаючи на вартість путівки. 

…дарма що роботи багато.

…прославленими різними архітектурними пам´ятками. 

…щоб відпочити від буденності.

Веселий та говіркий він сміливо заводив розмову з кожним стрічним і поперечним

Веселий та говіркий, він сміливо заводив розмову з кожним стрічним і поперечним

Веселий та говіркий він, сміливо заводив розмову з кожним стрічним і поперечним

Веселий та говіркий, він сміливо заводив розмову з кожним стрічним, і поперечним

В імлистій долині, осяяній срібним місячним промінням, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

В імлистій долині осяяній срібним місячним промінням, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

В імлистій долині, осяяній срібним місячним промінням стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

В імлистій долині, осяяній срібним місячним промінням стояли широкі лани золотого жита, та пшениці.

Добріє світ народжений в любові.

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе

крижаний панцир зими.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед

хати.

Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

 Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій майній липі що здавалося дерево співає.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Дні летять повні сонця й музики.

Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.

Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Заглиблена в спогади Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг.

Пісня волі споетизованої в дні лихоліття чаруючим акордом лунала в серцях молоді.

На тлі цього нечупари різко вирізнялася Юлькова модна куртка й начищені до блиску черевики.

Втікачі поривалися туди де ще не чуть кайданів скованих на людей людьми.

Славкові уявився справжній мамонт сумний і замислений.

Прийшла пора свята й благословенна.

 У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.

 Море безкрає таємниче десь зливається з небом.

Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.

В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.

Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Стоїть Брянський з туго перетягнутим станом з білявою чуприною.

Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Знеохочений, до рідного дому блудний син обминає його і йде на знадливі вогні у вікнах чужого дому.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Пристанційні вогні обмацують тіло ночі, зі сну вологе, і колеса абзац за абзацом перечитують повість дороги.

Чужа розмовам, юрбам і рекламам, поміж сирен, гудків автомобілів, несеш крізь гамір вулиць і проспектів свою солону і гірку красу.

Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в чорний чорнозем — і стеля над готичним храмом сосен спаде на мене зливою озер.

1

2

3

4

5

 глядачі

тренери

вони

футболісти

футболісти й тренери

… вражають красою дерева.

Дерева … вражають красою.

Красою вражають дерева… .

Вражають красою дерева … .

Вражають красою … дерева.