Розділові знаки у простому ускладненому реченні.

характеризують предмет за однією ознакою;

наступне означення конкретизує значення попереднього;

вони є епітетами;

характеризують предмет з різних боків.

Рідні смарагдові луки зачарували Тараса.

Додає нам сили і наснаги пісня вільна горда і дзвінка.

Тиха мирна ніч опустилася на Дніпро.

В Україні все рідне і близьке кожному з нас.

Книга - джерело знань.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Твоє життя - то квітка в полі.

Життя - вічна боротьба з собою.

Я маю спокій істинного друга.

Лінгвістика або мовознавство завжди допомагає пізнавати закони мислення.

Ластівки ці провісниці весни несуть на своїх крилах віру, надію, любов.

Оптиміст за характером Остап ніколи не опускав руки.

Чорніє поле, і гай, і гори.

За селом сонце сходило і розсіювалось скупчення сірих важких хмар.

І танцюють, і співають, і жарти справляють.

Не біжить - вихором вибігає Мар'яна.

Повискакували надвір усі і діти і дорослі і підстаркуваті.

Багато поетів а саме Т. Шевченко, І. Франко, М. Вороний, Олександр Олесь оспівували красу рідного слова.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

І все поволі зникає море скелі земля.

Тут ідеться про Т. Шевченка як художника

Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.

Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Усі за винятком Софії прийшли на класні збори.

Ніч була темна, але тиха.

Ішли співаючи дівчати.

Незважаючи на нестерпний біль він ішов уперед.

Серед ночі, над степом не було жодної хмаринки.

Десь за селом на гонах далеких, гасло сонце.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Степ струсивши з себе росу, прокинувся.

День, залитий сонячним світлом, посміхався людям.

Старезний дуб важко зітхаючи, похитував гілля.

Микита як командир на вимогу ворога, вийшов з натовпу бійців.

Українська співачка, Руслана Лижичко, здобула перемогу на Євробаченні.