Розділові знаки у складному реченні

Заховалося за горами сонечко, а з гір повіяло холодом, вогкістю.

Ніч минула швидко та настав сірий туманний ранок.

Буря вщухла, але хвилі продовжували бушувати.

Була б охота знайдеться робота.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.

Поглянь в обличчя тоді питай про здоров'я.

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Торгуй правдою більше бариша буде.

Угорі почало виднішати місяць зійшов.

Хочеш істи калачі не сиди на печі.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

Впаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без врожаю.

Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

І диво дивне сталося із ним совість заговорила.

Сумно місяць поглядає в нього братика немає.

Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.

Сміється сонце, небо голубіє, вітер листя кличе танцювати...

І хоч січень січе, а мені за плечем журавлі журавлять.

На жаль, не став я бездоганним, хоч розпинав себе і ганив.

Лихе слово вуста обпіка, як недопалок.

На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Осінній вечір морозом дихав у небі місяць немов п'ятак.

Готичні смереки над банями буків гаркаві громи над країною крон.

Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи.

Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

Закрався вічір одшуміла праця.

Дощ упав на трави оживуть отави.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Світило сонце парувала земля.

Зрубав дерево посади два.

...стало чути навіть політ бджоли.

...навіть дерева стоять безшелесно.

...пролунав дзвоник на урок.

...усе навколо принишкло.

навколо запанувала дзвінка тиша.

Весна ледачого не любить вона працьовитого голубить.

Говори говори моя мила твоя мова співучий струмок.

Літо дбає зима поїдає.

На годину спізнишся за рік не доженеш.

З очей спадає смуга темно-сива і синій блиск у погляді бринить.

Досвіткова над степом висіла імла , і плела ковила вересневу зажуру...

Я правді глянула у вічі - і чорний колір білим став.

І жмуриться вікнами наша хатина , і шепче задумливий сад.

Двокрапку.

Крапку з комою.

Тире.

Кому.

1

2

3

5

кома 1 – при вставному слові    

коми 2, 3 – при відокремленій прикладці 

кома 4 – перед сурядною частиною складного речення  

кома 5 – перед підрядною частиною складного речення

кома 6 – при відокремленому означенні