Розділові знаки у складному реченні із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати.

Треба дати зрозуміти, що світ наш не замерзає і не згасає

У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Люби музику — вона облагороджує твої думки і почуття.

Красна пташка своїм пір’ям, а людина — знанням.

Що в пісні співається, те в житті збувається.

Небо вночі чисте, і видно, як падають зорі.

Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають.

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну.

Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.

Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь.

Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини.

Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її.

Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки.

Ти з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини.

Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її.

Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки.

Ти з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

Догоряє липневий день, палахкотить на білих стінах собору, що вигнався в небо.

На хуторі повільно вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

Ось і річка, що має чотири броди, ось і принишкле село з корогвами тополь.

Буря втрамбовувала сніг, іти було набагато легше.

Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі.

З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно.

Як вечір рожевий на землю злетить, я вийду самотній у гай.

Розкішно вбраний, сад густий стоїть, і ллється спів пташок дзвінкий.

Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Ліна Костенко).

Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець – на ділах добродій (Д. Павличко).

Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова – хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк).

Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне! (Б. Гірський).

Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський).

Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди.

Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу.

Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє всіма барвами.

Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач!

Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку.

складносурядне

складнопідрядне

безсполучникове

з різними видами зв’язку

складносурядне

складнопідрядне

безсполучникове

з різними видами зв’язку

Темні хмари укрили небосхил, затулили ясний місяць, усе навколо заснуло, тому що ніч прийшла панувати на землю.

Нехай кохання не покидає моє серце, а юність хай буде такою щоб кожен позаздрити міг.

Я підійшла до села, перша побілена хатка, яка кинулася у вічі була Тетянина.