Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

… напоєні пахощами бузку.

… зі сміхом дітей надворі.

… бо тоді так хочеться вірити в краще.

… але не терплю холодних осінніх.

… проте й літні радують моє серце.

Низький дерев’яний будинок стояв на околиці села.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

Скроплений росою холодний ранок вабив мене в далечінь.

Над містом кучерявий голубий ласкавий дим.

Погідне блакитне небо дихало над землею теплом.

Усі дерева дуби клени сосни є предметом зацікавлення ботаніка.

Усе його цікавило а саме дорога ліс окопи під лісом.

Все повторялось і краса й потворність.

Усе цікавить дитину будинки і машини пташки і комашки.

Поля ліси голубе небо все викликає в мене радість.

Стоять осінні клени у барвах золотих, і дивляться на мене.

Дорога лугами, ярами стрибала, і раптом у річку упала.

Місяць безжурно дивився на гори, долини, та сонне місто.

Дрімають степи й гаї дрімотою мирною, й плідною.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Було чути шум легкових машин, вантажівок.

Поміж лісом і ставом розкинулося місто.

Згори видно омріяний степ і його безмежний простір.

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів.

Найріднішою і найважливішою для людини є мати.

Було чути шум легкових машин, вантажівок.

Поміж лісом і ставом розкинулося місто.

Згори видно омріяний степ і його безмежний простір.

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів.

Найріднішою і найважливішою для людини є мати.

Було чути шум легкових машин, вантажівок.

Поміж лісом і ставом розкинулося місто.

Згори видно омріяний степ і його безмежний простір.

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів.

Найріднішою і найважливішою для людини є мати.