Самостійна робота І варіант

складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сурядних сполучників

це складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.  

складне речення, що поєднує в собі три і більше частин (компонентів), з'єднаних за допомогою різних видів сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв'язку. 

і, та, а, але, так щоб, чим

проте, зате, однак, не тільки, і, але

коли, де, як, щоб, заради чого, незважаючи на те що

або, чи, мов, немов, ані

Латаття ніжилось в Озерах, хитали ряску карасі.

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

Я встиг, дарма що був останнім в черзі.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

коли ми повернулися з екскурсії.

хоча за прогнозом і обіцяли буйного.

як і очікуваного кілька днів сонця.

проте клекотав сильний прибій.

Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта

Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в’ються.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Заснули доли і полонина в тиші спить

Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі потягає.

складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сурядних сполучників

це складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.  

складне речення, що поєднує в собі три і більше частин (компонентів), з'єднаних за допомогою різних видів сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв'язку

і, та, а, але, так щоб, чим

проте, зате, однак, не тільки, і, але

коли, де, як, щоб, заради чого, незважаючи на те що

або, чи, мов, немов, ані

Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу калину.

Постою край галяви, подивлюся на квіти й трави.

Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені.

Море велике, та вода не годиться.

«У вигляді мови, — сказав Олесь Гончар, — дано людині великий дар.

Як пише український поет Михайло Шевченко: «Щоб ми з вершин Чернечої крутизни нарешті не лукавили Вітчизні. Пречиста мово, слово світанкове, Зламай злочено ковані підкови, яви нам в душі свій пречистий лик!»

«Хіба зацікавить кого доля робітників у моєму творі, коли на них, живих, ніхто не звертає уваги?», — з гіркотою подумав поет і повернувся додому.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлими наші хати і просторий світ.

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх