Самостійна робота з теми "Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст."

відсталий аграрний край, сільськогосподарський придаток передових провінцій

переважно промислово розвинутий край

промисловість і сільське господарство розвиваються рівномірно

сільське господарство розвивається інтенсивно, промисловість у зародковому стані

Східна Галичина.

Північна Буковина.

Волинь.

Закарпаття.

православне духовенство;

селяни;

міщани;

шляхта;

Михайла Левицького у Львові.

Івана Могильницького у Перемишлі.

Івана Могильницького у Львові.

Олександра Духновича у Перемишлі.

Іван Вагилевич, Яків Головацький, Іван Могильницький

Яків Головацький, Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич

Іван Вагилевич, Яків Головацький, Маркіян Шашкевич

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Олександр Духнович

1789

1848

1837

1834

початок національного відродження на західноукраїнських землях;

розгортання національного руху під релігійними гаслами;

політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії;

переорієнтацію українського руху на Російську імперію;

1815 - 1818 рр.;

1834 - 1838 рр.;

1833 - 1837 рр.;

1836 - 1839 рр.;

Олександр Духнович.

Маркіян Шашкевич.

Михайло Лучкай.

Іван Велигорський.

1848 р.;

1848 - 1849 рр.;

1849 р.;

1848 - 1851 рр.;

реформи Марії-Терезії та Йосипа II;

повстання під проводом Л. Кобилиці;

польське повстання 1830 р.;

європейська революція 1848–1849 рр.;

Головна руська рада.

Руська трійця.

Руський собор.

Центральна рада народова.

 Галицько-руська матиця.

 Народний дім.

Зоря Галицька.

Руський собор.

«Зоря Галицька».

«Газета народова».

«Русалка Дністровая».

«Пчола».

1805 р.;

1848 р.;

1837 р.;

1849 р.;

встановлення республіки і скасування панщини;

проголошення конституційної монархії і скасування панщини;

зменшення панщини до 3 днів на тиждень і скликання парламенту;

встановлення загальнодемократичних свобод і незалежність Угорщини;

видання "Русалки Дністрової"

заснування в Перемишлі першого на західноукраїнських землях просвітницького товариства

збройне антиурядове повстання у Львові

діяльність "Руської трійці"

початок видання першої газети українською мовою "Зоря Галицька"

початок роботи австрійського парламенту, в якому були представлені українці

"холерні бунти"

скасування кріпацтва

початок національного відродження

поділ Галичини на Західну і Східну

участь у роботі парламенту

заснування кафедри української мови у Львівському університеті

запровадження загального виборчого права

ліквідація панщини

У травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу польській Центральній раді народовій

Демократизація суспільного життя імперії під час революції 1848–1849 рр. сприяла виданню Я. Головацьким альманаху «Русалка Дністровая».

Унаслідок утисків влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці не мали жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання.

Під проводом Л. Кобилиці «холерні бунти» селян Закарпаття впродовж 1848–1849 рр. набули організованого характеру; учасниками було висунуто чіткі економічні вимоги.

2, 3, 6

1, 2, 4

3, 5, 6

1, 4, 5