Семестрова контрольна робота. Українська мова, 9 клас (І семестр)

А щоб, коли, оскільки

Б тому що, якби, але

В то...то, і, та

Г або...або, не то...не то, що

А зате

Б проте

 В а

Г та (= але)

Д та (= і)

А Вона боялась осені холодної,

а я боялась шуму й суєти.

Б Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

В Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

Г Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

А Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій.

Б Ще назва є, а річки вже немає.

В Усохли верби - і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

Г Барвистих лук не знають твої весни

і світить спека ребрами моста.

А Луги цвітуть у придорожній смузі І царственний цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі.

Б Ходить мати в городі і лащиться плюшевий песик і ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.

В Ще літо спить а вранці осінь встане.

Г Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє бузиновий Пан.

Д Ще мить і Дрогичинська битва загримить.

А Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.

Б Дорога зіп’ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз по вапнистому білому схилу.

В То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім, гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Д Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

А Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Б Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

В Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Г Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Д Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

А Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Б Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

В Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.

Г Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.

Д Ще лише хвилинка-друга і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

А коли ми повернулися з екскурсії.

Б хоча за прогнозом і обіцяли буйного.

В як і очікуваного кілька днів сонця.

Г проте клекотав сильний прибій.

Д штиль радував матерів із дітьми.

А Удосвіта знов загули на морозі сосни  і  закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні  чи  світяться корчі зотлілі до трухи.

 В Зрідка тут пробіжить заєць  або  спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір  і  стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву  і  літо буйне в береги ввійшло.

А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Б І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть,

Г Танула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.

Д Гроза пройшла і грім ударив десь збоку.

А 1

Б 2

В З

Г 4

Д 5

А Щасливий,  хто  сни має милі.

Б  Скільки  голів, стільки й умів.

В Виспівує та щебече,  поки  місяць зійде.

Г Немає такого дерева,  щоб  на нього птиці не сідали.

Д Нещасна нація,  котра  не вміє цінувати свої таланти.

А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.

 Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.

 В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.

Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.

Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.

А коли почало сходити золоте сонце.

Б хоч нас умовляли цього не робити.

В що давно обріс цікавими легендами.

Г щоб сховатися від пекучого сонця.

Д аби до вечора повернутися додому.

А І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Б Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

В Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Д Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

А коли настане слушна мить.

Б якщо наполягатимуть друзі.

В як велить чисте сумління.

Г про що мовчить більшість.

Д хоч на творчість немає часу.

А оскільки клей наносили нерівномірно.

Б хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

В бо створене власними руками дороге.

Г що аж земля навколо здригається.

Д як кожен з нас і планував.

А коли сонце заховалося за хмару.

Б хоч негоди прогноз не обіцяв.

В так що птахи вмить розлетілися.

Г  що аж шибки затряс лися в домі.

Д якого ой як чекали в таку посуху.

А як хвилюється в шторм море.

Б ніби в нашому ставку живе сом.

В ніби солов’їха в гаю щебетала.

Г як краще готувати великодню паску.

Д наче підручники видаватимуть завтра,

А У гаю, …, свято весни вповні.

 Б Чекай мене біля ставу, … .

В У тих місцях пісні, …, ліризм посилюється.

Г Виглядатиму тебе, … .

Д Вислів… є двоскладним реченням.

А Я дуже люблю день, … 

Б Відчуття свята посилюється, … .

В Нагадай час, … .

Г П'ятницю, … , називають Страсною..

Д Завжди збираємося того вечора, … .

А Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про підготовку до посівної.

Б Коли я смуток свій на струни клала, з’явилась ціла зграя красних мрій.

В Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту.

Г На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.

 Д Все важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілюшим.

А що на березі навпроти старого лісу.

 Б так що тяжко було крізь нього пробиратися.

В що навесні ще був зовсім рідесенький.

Г що аж не видно було великої річки.

Д дарма що вода від берега давно відступила.