синтаксис

А Найменш досконалий

Б Упродовж століття

В Співати дифірамби

Г Те оповідання

Д Будемо сіяти

А Наперекір волі, Швидко прочитаний, турбуватися про брата

Б Знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця

В Будуть читати, мрія про літо, найбільш успішний

Г У присмерках ночі, дуже швидко, до п'ятої ранку

А Поети - вічні перехожі.

Б У високості - блакить.

В Старі дуби, спасибі вам за осінь!

Г Мій перший вірш написаний в окопі.

Д Краплини перші вдарили об шибку.

А По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Б Навколо запахло чебрецем і м᾽ятою.

В Напечемо солодкої цибулі, з підчеревини нашкваримо шкварок.

Г Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Д Батьківщину і матір не вибирають.

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

На жаль, забули свою історію.

Заморосило осінь у сльозу.

Смолою пахне дощок білий ряд.

Згаяного часу конем не доженеш.

Подбати мушу про тебе.

Людське життя…

З усіх утрат утрата часу найважча.

Судженого конем не об’їдеш.

І жити спішити треба…

Лови летючу мить життя.

З неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця.

Усоте прославляю буйноту життя.

Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші.

Лінивим не находишся — ледачим не наробишся.

Танцюють, співають, веселяться на вулиці.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Яка орда нам гідність потоптала?

Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Учи дітей не страшкою, а ласкою.

Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

Снігами вкрилися поля і луки.

Пахне гіркотою осені.

Радять мені жити без ілюзій.

Журбою біді не пособиш.

Усоте прославляю буйноту життя.

Брехнею далеко не заїдеш.

Для мене без тебе і життя нема.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.кажіть односкладне означено-особове речення

Любіть Україну, як сонце любіть...

Місто робітників, славне, величне, молоде душею...

А. На шкільному подвір’ї враз здійметься гамір і почнеться новий навчальний рік.

Б. Люди працювали невпинно і вже перестали хвилюватися  через татар та на недолю нарікати.

В. Тепер знову Тарас почав думати і складати різні плани на майбутнє.

Г. Відчинились ворота і сотні в’їхали в степ.

А залишивши на ній неприкриті плями.

Б дарма що була середина жовтня.

В а вечір видався дивовижно теплим.

Г і перетворив галявину на строкатий візерунок.

Я люблю, як , буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Зблиснула у світлі фар течія річки, що сонно перекочує хвилі й молочно спалахує в темряві.

Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки.

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева.

Високі стовпи диму вилітали з верхів у небо високо-високо, неначе несли туди людські сльози, прокльони, молитви.

Край неба на сході помітно блідне, так що в ньому вже можна розпізнати сіру пелену розірваних вітром хмар.

Самотою повзли між хатами брудні дороги, неначе плазували чорні гадюки.

Іди туди, де люди творять світло і ставлять хрест на темне і старе.

До замку підходили аж наступного вечора, бо туман не сходив усю ніч і тільки вранці упав на землю, прибитий дощем.

Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими і здоровими вербами.

На небі тремтіли ще досвітні зорі, коли зимовий ранок засівав уже землю срібним снігом.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шиби до кожної хати.

Ми все життя утікаємо від печалі та горя, як утікають хвилі від штормового моря.

Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю.

Пам`ять могла б убити нас, якби не мала рятівної властивості забувати.

Не боїться любов розлуки, не дається печалі в руки, хоч за те не дають медалі.

А Від усього на цьому світі є ліки, немає їх лише від людської глупоти.

Б Суворість учителя, як кажуть, корисніша за поблажливість батьків.

В У житті кожен може робити добрі справи, не чекаючи на похвалу.

Г Навіть поважні люди, освічені й досвідчені, не завжди перші мудреці.

А Пропонуємо простий рецепт картоплі по-селянськи: потрібні продукти завжди є в кожній оселі.

Б Спробуйте приготувати цю апетитну страву вдома й насолоджуйтеся її смаком разом з рідними!

В Картоплю треба почистити, промити й добре просушити, потім нарізати на поздовжні шматки.

Г Додаємо олію, сіль, перець, збір сушених італійських трав, усе добре перемішуємо, викладаємо на застелений папером лист.

Д Випікати потрібно в духовій шафі хвилин 30–40 за температури 180–200 ƕС до золотистого кольору.

А Чарівна Ай-Петрі нагадує зуби велетенського дракона.

Б Витягнута з півночі на південь, Чилі схожа на смугу.

В Огайо ввійшов до складу США в березні 1803 року.

Г Міссісіпі з’єднана каналами з багатьма озерами.

Д Цієї весни затишний Тбілісі радо зустрічав туристів.

А Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Б Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

В Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає

Г Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві. 

А

Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій.

Б

Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради.

В

У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди.

Г

Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами.

А

До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Б

Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

В

До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Г

Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.

Д

Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.