Синтаксис і пунктуація

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге.

Козаки сидять згорнувши руки.

Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині.

З очей спадає смуга темно-сива і синій блиск у погляді бринить.

Досвіткова над степом висіла імла , і плела ковила вересневу зажуру...

Я правді глянула у вічі - і чорний колір білим став.

І жмуриться вікнами наша хатина , і шепче задумливий сад.

Дитинству все казковим видається - не збіднюйте ж душі його красу!

Вода хлюпотіла, розливалася через верх кількома живими цівками.

Пам'ятай, що легко нам усім буває сплутать щирість і підступність.

Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендітні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на заставську соснину.

Директор наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу конференції.

Зібравшись у залі, почалися стихійні збори.

У газеті надрукували інтерв'ю молодого артиста, що його взяли напередодні виступу.

Учні вони часто не вміють уважно прочитати завдання , розібратися в ньому.

Мовчить мій цілий світ загорнутий в легкі словесні целофани.

Ліс закутаний в м'яку білу габу стоїть непорушно облитий місячним сяйвом.

Переповнений любов'ю я відкрив кохання книгу.

Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

Розумну річ приємно слухать.

Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.

Розумні вчаться для того, щоб знати.

Вірю в пам'ять і серце людське.

У журбі схилились дві тополі.

Сусіди почали бити тривогу.

Берег любові в далекім тумані.

1

2

3

4

5

велике значення мають фізичні дані.

ваш вибір не може бути лише даниною моді.

зважайте на свої нахили та здібності.

робиться значний крок у вашому житті.

і любити рідну країну.

а мати - любити пісні.

мати раділа моїм успіхам у школі.

щоб досягнути успіху в житті.

Любові силою не допоможеш.

Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.

Із садочка красно пахощами віє.

Нове століття вже на видноколі.

Весна ледачого не любить вона працьовитого голубить.

Говори говори моя мила твоя мова співучий струмок.

Літо дбає зима поїдає.

На годину спізнишся за рік не доженеш.