Синтаксис і пунктуація прстого речення

 члени речення, які відповідають на одне й те ж питання та відносяться до одного й того самого члена речення

  члени речення, що становлять його граматичну основу (підмет і присудок)

  усі члени речення, крім головних

слова, що називають того, до кого звертаються.

І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю.  

Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки.

По дорозі торохтять вози й брички.

 Умостився Морозенко на столітнім дубі.

  Летять великі птиці орли і соколи.

 Працею людина сильна і красива.

Летять великі орли соколи зозулі шпаки.

  З добра й любові приходить щастя.

Я йду, і зайчик стежкою іде.

Я забуваю сумніви і сум.

Усохли верби, висохли рови.

Пишіть листи і надсилайте вчасно.

кому   

крапку з комою

 тире

двокрапку

Ріка і сірі сосни - усе стало буденним.

Плачуть і моляться білі троянди.

Світали ночі, вечоріли дні.

Глибина - потойбічна сестра висоти.

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму.

   Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава!

Я люблю українські страви галушки борщ вареники.

  У слові є все злагода спокій усталеність надія.

Тире після слова хата

Двокрапку після слова хата

Кому після слова усе

Тире після слова усе

З однорідними додатками

З однорідними обставинами

З однорідними присудками

З однорідними підметами

І все навкруги - і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари: пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари, пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари - пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги, і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари - пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

підметом

присудком

додатком

означенням

2 і 4   

1 і 4

3 і 5

немає в жодному

а) Того дня на дорогах як навмисне були затори. 

б) Нічим я не надихався іще ні веснами ні тихим падолистом. 

в) Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.

г) Сьогодні на щастя буде сонячно.

а) коми для виділення звертання; 

б) коми для виділення вставного слова; 

в) коми між однорідними членами речення;

г) коми між частинами складного речення. 

Думи, мої, думи, мої, лихо мені з вами!

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. 

Дочко, моя, Мар’яно, оддам тебе за пана. 

Люби мене, моє серце найду свою долю.

На щастя, вихор почуттів лише на якийсь час збаламутив його душу, але потім поступово згас.

Чужинці міцно сидять на кошлатих, але, видно, витривалих конях.

Це, до речі, найперша повна друкована Біблія в усьому слов’янському світі.

Звичайно, я їду не боки облежувати та саламаху їсти.

Усе довкола здається ялинковими прикрасами, новорічною феєрією. 

 І знову все стихло здавалося навіки.

Видно борсук знав, коли достигають плоди, і зараз навідувався до яблунь.

Буває часом сліпну від краси. 

Увійшло в історію ім’я однієї української співачки, можливо завдяки її сумній та романтичній долі.

Козаки понасували башлики на самі очі, і здавалося, дрімали.

Нога була ціла, непошкоджена, але, видно, боліла.

Дядько не казали, а, може, ще й не напитали дівки.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Без сумніву й ми не в тім"я биті.

На щастя злива вже вщухла а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалося крихким.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє, оце ,либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь , вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

мабуть

навіть

отже

уявіть

Годі вам, ворогів і прихильних, марні слова промовлять.

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Рука в руці - і музика жива, спинись, мить, зіграй сонату вічну.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!