Синтаксис і пунктуація. Словосполучення і речення.

сонце й вітер, вишитий рушник, три зошити

веселі діти, побити глека, буду малювати

приємна розмова, перев'язаний навхрест, день і ніч

прибрати в кімнаті, вересневий день, цікава книга

Говорити правду

собака ховає

накивати п'ятами

ідеш селом

 правила вживання розділових знаків у реченні

будову словосполучень і речень

способи об'єднання слів у словосполученні й реченні

Лексичне значення слова

гори перевернути, сказати правду, Іван Петрович

мрії про майбутнє, жартівлива співаночка, понад лиманом

весняна пора, уроки історії, пошана до людини

кривити душею, учень і учитель, бажати щастя

чудовий день, прийти вчасно, говорити з мамою, батькова порада

захоплений історією, сонячний промінь, приїхали послухати, сік із яблук

майстрині відбивали, сподівання й страждання, узори бринять

зображення трапляються, батьки переймаються, біля рогу, на майдані

останні дні вересня

літає над хмарами

сиділи біля вогнища

приїде через тиждень

можу встигнути, перегорнута сторінка, мої слова

прийде вчасно, вивчаємо мову, щиро промовляю

коритися долі, рідна людина, на своєму місці

 утричі більше, виконав ідеально, запитай у мами

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Опада листя і яснить алею.

Коні заспокоїлися, і хлопчик підбіг до стайні.

Щемить, і серце захололо.

Така співпраця мусить бути добровільною.

Розкрилилися надії юного серця.

Горить, нуртує, бурує моя душа сьогодні зранку.

Переді мною став серйозний вибір долі.

Не дивись на інших у своїх стремліннях.

 У своїй хаті своя й правда і сила і воля. 

І стане всім нам радісно святково у серці споненому надій.

Люблять жінки свою ланкову за слово тверде за веселу вдачу й надійну дружбу.

Наша дума наша пісня не вмре не загине.

Наука для людини як сонце для життя.

У чагарниках акацій посвистували червоногруді снігурі.

Відмикаю світанок скрипічним ключем і своїми надіями.

Незнайко на печі лежить а знайко по дорозі біжить.

Осінь сяє золотом.

Осінь всюду золотить.

Осінь золота.

Золота осінь.