Синтаксис. Пунктуація

Дзвін шабель, моя Україна, сонцем осяяна;

пісня солов’їна, синь гаїв, шепіт і зітхання;

міниться і лине, снишся мені, на воді;

у радості, голубе небо, хмари пливуть.

Допомагати батькам, полоти картоплю, мріяти про поїздку;

волога земля, розцвітати пишно, думати про навчання;

місто Львів, міська вулиця, дорога до школи;

книжкова полиця, весела хата, довга дорога.

Стежка вузенька.

Цілий каскад водоспадів можна побачити на річках Пістинці, Яремчі .

Високе синє небо в лісі здавалося ще дальшим і недоступнішим.

Наша історія — це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем (М. Горинь).

 Хто не знає грабельок звичайних з родини геранієвих?

Темна ніч сповила спорожніле місто

Багато слів написано пером.

 Вороний не вагається, скаче прямо на Всеволода

Густо-пречисто висипали зорі на небі.

Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки.

Осінь на землю тихенько спускається.

Літо відшуміло вже, і осінь прийшла.

1б, 2в, 3а

1а, 2г, 3б

4а, 2б, 3г

4б, 1а, 2г

Передбачати погоду, пливти до берега, любити Батьківщину;

сидіти на стільці, швидко бігли, рання весна;

написаний лист, присів відпочити, доручити справу;

берег річки, тяжко від задухи, прогулянка верхи.

1б, 2в, 3г

1в, 2а, 3г

1г, 2а, 3б

1а, 2г, 3б

По синіх водах небес плив місяць.

Стежечка вив'юнилася до велетенського кряжистого дуба на чистій галяві.

Рід князів Острозьких був відомий з давніх-давен.

Уже стояла пополудня пора.

1а, 2б, 3в

1б, 2в, 3б

1в, 2г, 3а

1г, 2в, 3а

Солодкий вечірній світ

Люблю тебе, високе наше небо.

І щуку кинули у річку.

Ось вулиця, будинок і квартира.

до школи, вечір і ранок, молодь відпочиває.

цикання дроздів, буду малювати, бережи природу;

воркування горлиць, дуби крислаті, прилітає осінь;

Світлі ріки, менш уважний, ліс шумів;