Складений дієслівний присудок, способи його вираження.

Я хочу погостювати в батька-матері.

У нас піснями тепла вся земля.

Ще мене з колиски люба мати вчила мови рідної.

 Не багатство ти шануй, не вроду, мову бережи свого народу.

 Дівчина почала вишивати скатертину.    

Твір я буду писати завтра.

 Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

 Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.    

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Але маршрут був дуже добре знайомий.

 Діти обіцяли приїхати ще раз.

У містах земля одягнена в камінь і залізо.

Гомоніти з великим начальством було для мене втіхою.

У справедливих армій доля завжди прекрасна.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Жити - це не значить тільки брати, а й давати.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Семен зразу не може зважитись на бесіду.

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Життя стає радістю для кожного у рідному краю.