Складне речення

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Батьківщину і матір не вибирають.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

 Твої спогади світлі, але щемливі.

У синіх відрах листя лопушине.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Батьків не вибирають.

Нарешті ремонтують магістраль.

Правди не сховаєш.

 Коней на переправі не міняють.

Весна, і смерть, і світле воскресіння.

Семеро одного не ждуть.

Незабаром має світати.

 По радіо повідомляють про нельотну погоду.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці, зеленіють левади.

 Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, наче лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

 Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

 Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

 Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

. Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

  Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

 способу дії

часу

 міри і ступеня

допустове

умови

На шосте травня припадає день святого Юрія який символізує прихід весни

У деяких селах Закарпаття мають хати березовим гіллям молодь обливається водою

У деяких селах Закарпаття маюють хати березовим гіллям молодь обливається водою

 Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

Дав Бог весну віє теплом із стріх вода капле сонечко веселенько світить тане сніг задзюрчали по вулицях струмочки садки зазеленіли.

Ось упала галузка ось розігнулася гілка ось з-під листка грабового вивільнилась мережана лопать папороті.

В житах заблудилась дорога нагорбатились верби над нею за ними прокльовуються зорі.

Десь весело гомонять діти у лісі постукує дятел з димарів хатин пофарбованих білою крейдою клубочиться дим.

 Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

Відскрипіла возами осінь, на санях від'їхала зима,і вербовим човником до бродів прибилась весна.

Коли осінь вмирає на сизому повітрі , ми старієм на рік, і немає на долю управи.

Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли,сніг стужавів і гостро заблищав,а повітря стало таким прозорим,що було далеко видно голі дерева понад шляхом.

Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах (Д.Мегелик).

Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стікає (Є.Гуцало).

Трава горить зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє чиста роса (Панас Мирний).

Море міниться й переливається в огнях, хвилюється і шелестить трава (В.Сосюра).

 вживання звертання

 наявність однорідних членів

вживання вставного слова

 дві і більше граматичних основ

Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця

Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі.

Був це хлопець жвавий, за що й прозивався в школі непосидою, розбитнем.

Між двома вікнами, що дивилися великими шибками на вулицю, біліла береза.

Любов’ю не обділений, зігрітий, бо корінь мій у рідному краю.

Проминули сиві далекі віки над степами життя, неначе у вирій лелеки, яким не

знайти вороття.

Цілує сонце рушники, що ненька вміла вишивати.

Коли поспіє виноград – додолу гнуться ніжні віти.

Сотні літ нас розпинали, Та не побороли, Бо не вмерла Україна, І не вмре ніколи (Д.Павличко).

Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (Народна мудрість).

Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії (Є.Гуцало).

Коли наука досягає якоїсь вершини, з неї відкривається широка перспектива дальшого шляху до нових вершин, і відкриваються нові шляхи, по яких наука піде далі (С.Вавилов).

Кричите, Що Бог создав вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!..(Т.Шевченко)

У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що здійснювались у певний час, повторювались у певні дні, на одному й тому ж місці (Я.Головацький).

Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало (Т.Шевченко).

Україна моя починається там, Де доля моя усміхається, І, як небо, як даль солов’їна, Не кінчається Україна (П.Осадчук).

п’ять.

 дві

три

 чотири