Складне речення

незважаючи на люті морози.

якщо купимо квитки на потяг.

бо вже скучили за рідним містом.

так що неодмінно відвідаємо Лавру.

щоб краще дізнатися історію столиці.

Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.

Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та історик Геродот.

За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток.

Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.

Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.

На годиннику була шоста, коли ми проходили повз вежу.

Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника.

Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу.

Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину.

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?

Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі.

Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині.

Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.

Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.

Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.

Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.

День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду.

Здалося, що якийсь чарівник, як у казці, позолотив дерева.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

незважаючи на погану погоду.

щоб відвідати ботанічний сад.

тому що були вихідні дні.

через задушливі дні в Києві.

так що відпочинок був цікавий.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

хоча надворі вже була рання весна.

так що не можна було доїхати до міста.

ніби лежала товста пухова перина.

тому що не була розчищена від заметів.

Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничістю?

Слід пам'ятати, що ґрунти набагато менше здатні до самоочищення та самовідновлення, ніж повітря або вода.

Починати приготування уроків бажано з письмових завдань, а потім варто братися за усні.

Годинники — це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом.

Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків.

Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди.

Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі.

Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання.

бо були вони щасливими.

щоб ненадовго повернутися назад.

хоч і швидко вони промайнули.

доки буду топтати ряст.

дарма що вони були дуже давно.

Принеси води, бо дуже хочу пити.

З’явились хмари, так що буде дощ.

Коли бажання добре, то й дорога легка.

На те коня кують, щоб не спотикався.

Хоч була пізня осінь, день стояв погожий.

Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.

Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети.

Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.

Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.

Отут серед цвіту, здається: що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі.

Сонце вже котилося на захід, над полями здіймалася легка пара, у небі, як листя осики, тріпотіли крильцями жайворонки, зеленим соком пашіли трави, — у які причепурилися горбки.

Уявімо що світ, який нас оточує — це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу — рослини на цьому полі.

Проміння ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло наче хто сипонув на воду блискучими іскрами.

Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.

У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху.

У сучасному світі вивчати мови міжнародного спілкування вкрай потрібно, адже це свідчить про досягнення особистісю успіху.

У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, оскільки так особистіть досягне успіху.

У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне через те, що так особистість може досягти успіху.

Берести й клени стоять обабіч вулиці, підпираючи високу баню неба.

Незважаючи на ранню весну, надворі вже зранку душно й жарко.

Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку.

Сонце, щойно викотившись, тихо пливло понад зеленими плавнями.

Останні промені, попри всі спроби зачепитися за обрій, знесилено зникали.

… мов пізньої похмурої осені.

… бо сильний вітер їх щодуху підганяв.

… неначе накочувалися величезні хвилі.

… так що треба очікувати грозу.

… щоб пролитися рясним дощем.

коми 1 і 7 виділяють відокремлені означення

коми 4 і 5 розділяють частини складносурядного речення

на місці цифри 6 коми немає, оскільки означення є неоднорідними

кома 2 розділяє головну й підрядну частини

Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати (Б. Олійник).

Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (С. Марченко).

Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (М. Стельмах).

Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу (М. Стельмах).

За перським прислів’ям, доброзичливість як коштовність людських стосунків не збагачує того, хто її отримує, але обдаровує того, хто її дає.

За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача.

Доброзичливість, як засвідчує перське прислів’я, є тією коштовністю людських стосунків, яку даровано не тому, хто її отримує, а тому, хто її дає.

Відповідно до перського прислів’я, доброзичливість як коштовність у людських стосунках збагачує не обдарованого нею, а того, хто обдаровує.