29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

ЗНО 2021. МОВА 4 варіант

Додано: 21 травня
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 172 рази
33 запитання
Запитання 1

Другий склад наголошений у слові


варіанти відповідей

спина

дочка

олені

листопад

Запитання 2

Літеру Е треба писати на місці обох пропусків у рядку


варіанти відповідей

вист...лати мер...живом

зап...рати дв...рі

вит...рати кр...шталь

заст...бнути жил...т

Запитання 3

Спільнокореневим до слова вода є

варіанти відповідей

водій

водити

водяник

завод

Запитання 4

Помилково вжито слово в рядку


варіанти відповідей

говорити невпопад

наступного разу

опанувати себе

розробити заходи 

Запитання 5

Не змінюються всі слова в рядку


варіанти відповідей

кіно, ложе, кенгуру

пальто, метро,таксі

ЖЕК, графіті, жалюзі

боа, поні, інтерв’ю

Запитання 6

Правильно утворено форму кличного відмінка обох іменників у всіх рядках, ОКРІМ


варіанти відповідей

Юріє, Дмитре

Андрію, Олександре

Вікторе, Сергію

Павле, Миколо

Запитання 7

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. (2) Скільки тут тіні й свіжості — сонце не сонце, спека не спека. (3) А як пройде злива, все тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани ... над кронами дерев. (4) А скільки під ногами гриба всілякого. (5) Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящах-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах. (6) А скільки тут шуму всілякого: птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. (7) А там шмигне маленька метка тінь з гілляки на гілляку — це білочка.


Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 8

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. (2) Скільки тут тіні й свіжості — сонце не сонце, спека не спека. (3) А як пройде злива, все тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани ... над кронами дерев. (4) А скільки під ногами гриба всілякого. (5) Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящах-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах. (6) А скільки тут шуму всілякого: птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. (7) А там шмигне маленька метка тінь з гілляки на гілляку — це білочка.


Порушено норми милозвучності в реченні

варіанти відповідей

1

2

3

5

Запитання 9

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. (2) Скільки тут тіні й свіжості — сонце не сонце, спека не спека. (3) А як пройде злива, все тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани ... над кронами дерев. (4) А скільки під ногами гриба всілякого. (5) Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящах-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах. (6) А скільки тут шуму всілякого: птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. (7) А там шмигне маленька метка тінь з гілляки на гілляку — це білочка.


Замість пропуску в третьому реченні може бути кожне з наведених слів, ОКРІМ

варіанти відповідей

підносяться 

піднімаються

звиваються

скручуються

Запитання 10

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. (2) Скільки тут тіні й свіжості — сонце не сонце, спека не спека. (3) А як пройде злива, все тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани ... над кронами дерев. (4) А скільки під ногами гриба всілякого. (5) Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящах-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах. (6) А скільки тут шуму всілякого: птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. (7) А там шмигне маленька метка тінь з гілляки на гілляку — це білочка.


Уточнювальним членом речення ускладнено речення

варіанти відповідей

1

4

5

6

Запитання 11

Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка


варіанти відповідей

студентський, яєчня, щеплення   

юхтовий, знання, вогкий

щавель, пам’ять, єднання  

дзенькання, ранній, долонька  

сьомий, верховіття, морозенко

Запитання 12

Лексично правильне словосполучення утворить прикметник особовий(а) з іменником


варіанти відповідей

рахунок

справа

зошит

будинок

знання

Запитання 13

Прочитайте уривок.

Тумани, тумани над містом пливуть,

Як хвилі гойдаються сон(1)і...

І клаптями тануть, і лавою йдуть

Такі монотон(2)і...

Завис олив’ян(3)ий, імлистий тягар

Немов перегон(4)а отара, і дивиться як та пан(5)а.

Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ

варіанти відповідей

1

2

3

4

5

Запитання 14

Разом треба писати НЕ в рядку


варіанти відповідей

не/можна виконати

не/доробив цю роботу

план не/виконано

не/написані мною рядки

не/хотів нічого знати

Запитання 15

Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку

варіанти відповідей

не сьогодні/завтра, помірно/континентальний, по/моєму, зроду/віку

з діда/прадіда, сама/самотою, по/братньому, будь/де

всесвітньо/відомо, соціально/корисно, не до/ладу, по/київськи

по/перше, десь/інколи, на/гора, казна/коли

десь/інде, по/латині, ідейно/витримано, хімічно/чисто

Запитання 16

Суфікс -ов- має прикметник, утворений від слова


варіанти відповідей

левкоя

алича

замша

куля

туш

Запитання 17

Правильно вжито відмінкову форму числівника у реченні

варіанти відповідей

Проголосувало близько восьмисот пятидесяти виборців.

Подякувати п’ятистам семидесяти учасникам змагань.

Зустрітися з двомастами шістдесятьма вісьма журналістами.

Глядачі сиділи на семистах дев’яносто трьох стільцях.

Говорити стома мовами ніхто не забороняв.

Запитання 18

Граматичну помилку допущено в рядку

варіанти відповідей

якнайкращі спогади

більш яскравий сюжет

тонший листочка

найменш привабливі дії

найзрозуміліші пояснення

Запитання 19

У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ


варіанти відповідей

нехай працює

глянь

думайте

скажімо

говоримо

Запитання 20

Прочитайте речення Старшокласники-випускники […] усіляким обставинам, сумлінно готуються до ЗНО. Замість пропуску в реченні може стояти слово

варіанти відповідей

напереріз

наперекір

насупроти

напролом

назустріч

Запитання 21

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


варіанти відповідей

Колись малим хлоп’ям я чув на луках, як вигравав невидимий оркестр.

Туман палахкотить над ручаєм, німіють гори і німіють зорі.

Хай тобі полюбиться країна вдалині від рідного тепла, але в серці буде Україна.

То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий, ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, то сонце вигляне.

Я родом з пісні — син села, а в кожному селі — весілля, а в кожній пісні — два крила, бажаю кожному двокрилля.

Запитання 22

Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку


варіанти відповідей

Що б ти не зробив, я завжди буду поряд з тобою.

Було дуже весело, коли діти повернулися з табору.

Просіть у бібліотекаря нові журнали, коли ви прочитали попередні.

Якщо не вмієш лічити зорі, то нехай тобі допоможуть інші.

Цікавим є життя, яке сповнене пригод та казковості.

Запитання 23

Складносурядне речення утвориться, якщо до частини «Жито вже викинуло колос...» додати

варіанти відповідей

і змінило барву стебел і листків.

до зеленавості влилася сивина.

ніби його хтось попелом притрусив.

і пташки голосно сповістили про це світові.

і затремтіло жагою нового врожаю.

Запитання 24

Установіть відповідність між фразеологізмом і його значенням.

Фразеологізм                                  Значення

1 аби день до вечора                   А підневільно

2 бентежити кров                          Б швидко

3 високо літати                               В підступність

4 гадюка потайна                          Г зазнаватися

                                                              Д хвилюватися

варіанти відповідей

1А 2Д 3Г 4В

1Д 2А 3Г 4В

1А 2Г 3Д 4В

1А 2Д 3В 4Г

1А 2Д 3Г 4Б

Запитання 25

З’ясуйте синтаксичну роль виділеного слова

Синтаксична роль                         

1 компонент простого дієслівного присудка                  

2 компонент складеного дієслівного присудка                  

3 означення                                     

4 підмет


Приклад

А Любить свій край — це для народу жити.

Б Я буду малювати троянди на білому по­лотні.

В Я хочу вміти бачити зорі в буденних калю­жах.  

Г Вони грають у футбол ще з дитинства.

Д У мене є хороша звичка ходити пішки.

варіанти відповідей

1Б 2В 3Д 4А

1В 2Б 3Д 4А

1Б 2Д 3В 4А

1Б 2В 3А 4Д

1Б 2В 3Д 4Г

Запитання 26

Установіть відповідність між видом односкладного речення та прикладом.

Вид речення                                       

1 означено-особове                        

2 неозначено-особове                  

3 узагальнено-особове                 

4 безособове                                     


Приклад

А Шуміла калина листом зелененьким.

Б А тим часом весніє, весніє.

В Завтра зранку вийду до криниці, непочатої води нап’юсь...

Г Чуєте, як у селі співають?

Д Тихим кроком далі зайдеш.


варіанти відповідей

1В 2Г 3Д 4Б

1Г 2В 3Д 4Б

1В 2Д 3Г 4Б

1В 2Г 3Б 4Д

1В 2Г 3Д 4А

Запитання 27

Установіть відповідність між випадком уживання тире та прикладом

Випадок уживання тире                                              

1 перед узагальнювальним словом           

2 між підметом і присудком                         

3 у безсполучниковому реченні                  

4 між частинами неповного речення         


Приклад

А Треба твердо знати: людина — найвищий вимір краси.

Б Я на ріку дивлюсь — і котить хвилі рідний мій Дінець.

В Одного зимового погожого дня забарабанили, заспівали дзвіночки — на нашу вулицю ввірвалася в яблуках коні.

Г Гук лісорубів і пил, передзвін — усе мені любе отут, у Закарпатті.

Д Червоний Марс над селищем горить: для наших предків — вісник лихоліть, для правнуків — роз­відана планета.

варіанти відповідей

1Г 2А 3В 4Д

1А 2Г 3В 4Д

1Г 2В 3А 4Д

1Г 2А 3Д 4В

1Г 2А 3В 4Б

Запитання 28

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені в реченні слова (цифра позначає наступне слово)

До міста (1) ще далеко, коні підбилися, а (2) попереду лежали піски; їхати (3) потомленими кіньми (4)проти ночі було незручно.

1            А прикметник

2            Б дієприкметник

3            В прислівник

4            Г прийменник

Д частка


варіанти відповідей

1Д 2В 3Б 4Г

1В 2Д 3Б 4Г

1Д 2Б 3В 4Г

1Д 2В 3Г 4Б

1Д 2В 3Б 4А

Запитання 29

Кирило-Мефодіївське братство

(1-7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником став вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції — Миколи Гулака, Опанаса Маріа, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.

(8-18) Микола Костомаров, що по закінченні Харківського університету вчителював якийсь час на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів, єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано, розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства — Василя Бєлозерського — можемо й собі бодай наближено пізнати цілі й засоби кирило-мефодіївців.

(19-22) За словами Бєлозерського, «Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів,  але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу —- мову».

(23-35) «У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло — Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий — народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати», — так писав Бєлозерський у своїх «записках», так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони на підтримку решти слов’янського світу, в якому повнен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.

(36-41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства «До українців» з’ясована його програма: «Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад... У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів».

(42-46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: «Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього».

(47-50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати «максимальну» програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободу друку, віру й науку, загальну освіту, заміну рекрутської армії на народну міліцію тощо.

(51-60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. «Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі» (Д. Дорошенко). Це щодо «мінімальної» програми кирило-мефодіївців. «Максимальну» перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.


Стиль тексту -

варіанти відповідей

розмовний

науковий

публіцистичний

художній

Запитання 30

Кирило-Мефодіївське братство

(1-7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником став вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції — Миколи Гулака, Опанаса Маріа, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.

(8-18) Микола Костомаров, що по закінченні Харківського університету вчителював якийсь час на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів, єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано, розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства — Василя Бєлозерського — можемо й собі бодай наближено пізнати цілі й засоби кирило-мефодіївців.

(19-22) За словами Бєлозерського, «Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів,  але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу —- мову».

(23-35) «У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло — Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий — народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати», — так писав Бєлозерський у своїх «записках», так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони на підтримку решти слов’янського світу, в якому повнен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.

(36-41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства «До українців» з’ясована його програма: «Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад... У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів».

(42-46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: «Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього».

(47-50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати «максимальну» програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободу друку, віру й науку, загальну освіту, заміну рекрутської армії на народну міліцію тощо.

(51-60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. «Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі» (Д. Дорошенко). Це щодо «мінімальної» програми кирило-мефодіївців. «Максимальну» перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.


За типом мовлення текст є

варіанти відповідей

розповіддю з елементами опису

роздумом з елементами розповіді

розповіддю з елементами роздуму

роздумом з елементами опису

Запитання 31

Кирило-Мефодіївське братство

(1-7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником став вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції — Миколи Гулака, Опанаса Маріа, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.

(8-18) Микола Костомаров, що по закінченні Харківського університету вчителював якийсь час на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів, єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано, розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства — Василя Бєлозерського — можемо й собі бодай наближено пізнати цілі й засоби кирило-мефодіївців.

(19-22) За словами Бєлозерського, «Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів,  але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу —- мову».

(23-35) «У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло — Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий — народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати», — так писав Бєлозерський у своїх «записках», так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони на підтримку решти слов’янського світу, в якому повнен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.

(36-41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства «До українців» з’ясована його програма: «Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад... У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів».

(42-46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: «Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього».

(47-50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати «максимальну» програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободу друку, віру й науку, загальну освіту, заміну рекрутської армії на народну міліцію тощо.

(51-60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. «Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі» (Д. Дорошенко). Це щодо «мінімальної» програми кирило-мефодіївців. «Максимальну» перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.


Твердження, що «усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад...» є утвердженням думки про те, що

варіанти відповідей

зв’язок між слов’янськими народами має здійснюватися на рівні економічних стосунків

слов’янські народи повинні жити відособлено один від одного

стосунки між слов’янськими народами повинні будуватися на основі рівності, взаємоповаги і взаємодопомоги

слов’янські народи мають об’єднатися довкола однієї сильної країни, але з правом не­залежного розвитку власної мови і культури

Запитання 32

Кирило-Мефодіївське братство

(1-7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником став вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції — Миколи Гулака, Опанаса Маріа, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.

(8-18) Микола Костомаров, що по закінченні Харківського університету вчителював якийсь час на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів, єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано, розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства — Василя Бєлозерського — можемо й собі бодай наближено пізнати цілі й засоби кирило-мефодіївців.

(19-22) За словами Бєлозерського, «Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів,  але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу —- мову».

(23-35) «У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло — Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий — народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати», — так писав Бєлозерський у своїх «записках», так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони на підтримку решти слов’янського світу, в якому повнен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.

(36-41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства «До українців» з’ясована його програма: «Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад... У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів».

(42-46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: «Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього».

(47-50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати «максимальну» програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободу друку, віру й науку, загальну освіту, заміну рекрутської армії на народну міліцію тощо.

(51-60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. «Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі» (Д. Дорошенко). Це щодо «мінімальної» програми кирило-мефодіївців. «Максимальну» перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.


Правильно визначено тему тексту в рядку

варіанти відповідей

роль Кирило-Мефодіївського братства у боротьбі за політичне визволення і незалежність України

роль Кирило-Мефодіївського братства у культурному відродженні українства

роль Кирило-Мефодіївського братства в організації перших таємних товариств в Україні

діяльність Кирило-Мефодіївського братства і його найвизначніші представники

Запитання 33

Кирило-Мефодіївське братство

(1-7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником став вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції — Миколи Гулака, Опанаса Маріа, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.

(8-18) Микола Костомаров, що по закінченні Харківського університету вчителював якийсь час на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів, єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано, розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства — Василя Бєлозерського — можемо й собі бодай наближено пізнати цілі й засоби кирило-мефодіївців.

(19-22) За словами Бєлозерського, «Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів,  але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу —- мову».

(23-35) «У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло — Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий — народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати», — так писав Бєлозерський у своїх «записках», так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони на підтримку решти слов’янського світу, в якому повнен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.

(36-41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства «До українців» з’ясована його програма: «Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад... У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів».

(42-46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: «Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього».

(47-50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати «максимальну» програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободу друку, віру й науку, загальну освіту, заміну рекрутської армії на народну міліцію тощо.

(51-60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. «Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі» (Д. Дорошенко). Це щодо «мінімальної» програми кирило-мефодіївців. «Максимальну» перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.


Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-7) є

варіанти відповідей

лексичний повтор

займенник

вставне слово

прислівник

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест