Складне речення

На дзеркальному плесі відблиски зорі, її проміння виграє, мов коштовне каміння.

Зігріта сонцем, овіяна теплим вітром, земля грає всіма барвами життя.

Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості.

Гідність - це мудра влада тримати себе у руках.

Хвались собою, а не батьком.

Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров.

 Сіножаті скосяться і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі сади.

У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море.

 Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом.

Раптом десь усередині будинку почулася пісня і заграв баян.

Вірив ти / народ твій буде першим з перших на весь світ.

 Менше говори / більше почуєш.

Трава залишає корені / людина – нащадків.

Час має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї.

 Я відкриваю світ собі щодня / хоч, може, він стократ уже відкритий.

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Шипшина вбралась у коралове намисто і літо бабине вплелось між намистин.

Внизу був луг і з нього вітер ніс такі розкішні пахощі.

У мене одразу похололо всередині і нашорошилися вуха.

У траві біліють ромашки та синіють зозулині черевички.

А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипки.

За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий.

Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить.

Загадка – це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.

Ми милуємося природою, і те ,що в кожного з нас у ці хвилини відкриваються серця на зустріч красі, здружує нас.

Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

 А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів .

 Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом.

часу

з’ясувальна

допустова

наслідку

причини

коли настане слушна мить.

 якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

 про що мовчить більшість.

хоч на творчість немає часу.

 Крізь втому, котра спину гне, крізь біль невдач і крики хай не заступить нам дрібне побачити велике.

 Материнську чисту вроду, озорену прийдешнім днем, в серцях до скону пронесем, щоб у віках жило крилате благословенне слово - МАТИ.

Залишилася вільна земля, де живем, на якій нашим внукам і правнукам жити.

Хіба забудеться для мене священна матері любов, її душі тепло щоденне, що зігріває мене знов?

Люди, які розмінюють свої почуття направо і наліво, мусять відчути себе злидарями.

 Люблю коли тиша легка і п'янка і місяць колише на грудях ріка.

Зате коли експеримент проходив удало обличчя вченого сяяло від задоволення.

Бійці не кривдили старого і коли сідали їсти кликали його до себе.

 Дивлюся як вітер пестить віти й квіти і думаю яке це щастя жити.

День погас і все спочило.

 "Хочеш бути успішним - спілкуйся з успішними людьми, - наголошують фахівці й додають. - Краще мати справу з цілеспрямованими оптимістами, ніж із негативно налаштованими заздрісниками".

"Саме щоденні звички роблять Вас успішними або невдахами", - стверджує Т.Корлі у книзі "Зміни свої звички - зміни своє життя".

«Добридень, Жане! — привітався зі свого почесного місця Аркадій Петрович. — Що снилось?»

  "Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя", - підбадьорює Т.Корлі. - Усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці".

"Життя лише доти має вартість, - говорив батько частенько, - доки людина може допомагати іншим".