Складне речення. Складносурядне речення.

А Скільки дозорців з нудьги полювало за лисом, а жодному не вдалося влучити. 

Б Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь. 

В Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане. 

Г Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, журавлі, голуби, кури; всілякі напої: вино, мед, чистий і варений з корінням, квас. 

А Сироватка рвонувся, але якась владна сила зупинила його, не дала схопитися на ноги. 

Б Іван підійшов до вже зарослого окопу: прилетів раптом до того окопу і впав на одну з квіток лахматий джміль. 

В Книжна мудрість свята, її не потяти шаблею і з гармати не встрілити. 

Г  Пахло далеким вітром, якого звечора не було. 

А Вдень сонце пече немилосердно козацьке тіло, а вночі холодна вільгість пронизує до кісток. 

 Б На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт. 

В Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя. 

Г Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть. 

А Загадка — це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний народною фантазією з весною. 

Б Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип. 

В Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами. 

Г А пісок дедалі сипучіший, і мотоцикл з льоту раз у раз шугає в нього. 

А Якась вона добра була в той день, і її доброта проглядала чи не в кожному слові. 

Б Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг чіпляло вологу лоскотну павутину на лоб, на вуха, на щоки, а плечі холодила роса. 

В Огонь пішов по жилах хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника. 

Г Не знайшли чай, чи ліньки було шукати. 

А Навкруги була пустка самотній ліс і не видно було живої душі. 

Б Шибки мов у пропасниці тремтять від ревиська моторів і стіни так само вібрують. 

В Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко. 

Г Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата. 

Двері тихо скрипнули й розчинилися, хоч він і не штовхнув їх.

Грали два водевілі – один російський, другий український.

Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Я бреду далі серед високих кущів, напоєних дощем, і вони зрошують мене все знову й знову.

у простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій;

друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень;

прості речення з’єднані підрядними сполучниками.

Мати з Нимидорою порались у хаті, готували вечерю.

Вона – це гармонійний спів, дух злагоди і миру.

Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами.

Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом у яблуневім цвіті.

Ще сіріють у низовинах острівці брудного снігу ще приморозок сковує калюжі дзвінким льодком, а цибаті бусли вже походжають болотами.

Ще сіріють у низовинах острівці брудного снігу, ще приморозок сковує калюжі дзвінким льодком а цибаті бусли вже походжають болотами.

Ще сіріють у низовинах острівці брудного снігу, ще приморозок сковує калюжі дзвінким льодком, а цибаті бусли вже походжають болотами.

Шче сіріють у низовинах острівці брудного снігу, шче приморозок сковує калюжі дзвінким льодком, а цибаті бусли вже походжають болотами.

Ми маємо трьох геніїв Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка.

Горицвіт, барвінок, мигдаль, тюльпан бузький рідкісні рослини, що є у заповіднику "Каскади"

З виноградної лози росте три пагони здоров’я, настрій і розстрій.

Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу.

Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу.

Земля України, небо і люди: усе мені рідне.