КР№5. СР з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності.

Зникає мова – зникає нація. 

Знов стелеться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле.

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Велика ніжно-блакитна квітка з трьома пелюстками сіла Славкові на плече, дзвінко засміялася.

До польового стану вони під’їхали саме в обідню пору, коли притомлені люди сідали на землю, а здивовані соняшники придивлялись до них… (М. Стельмах)

І чого він такий лихий, ти не знаєш? (О. Довженко)

Обридло жабам, як на гріх, в болоті жити самостайно… (Л. Глібов)

Ти нам шлях показала, який під зірницями блиска… (А. Малишко)

Відчутно облисіли дерева, в дібровах замовк пташиний згук, ставки та озерця вкрилися бляшаним падолистом. (З журналу)

Знаєш ти, що таке Батьківщина?(А. Костецький)

Нарешті татарин зачув гомін за лісом і прожогом мчався туди, щоб мерщій до земляків добратися.

Хлопців так зломив сон, що не в силі були сидіти.

Турок вийшов з людьми на вали й показав місця, де копати рови.

Хлоп’ята, дізнавшись від челяді, що приїхали школярі із Січі, трохи не попадали з воза.

Івась не знав, що з радощів робити.

Хлопчик був так знеможений, що, мов неживий, лежав під вербою в холоді із заплющеними очима.

Один керманич, що хотів веслом здержати пором, утратив рівновагу і пірнув у воду.

Пором захитався так, що московські посли аж попадали.

Молодіжні громади – традиційні об’єднання молоді, що організовувалися за статево-віковою ознакою і діяли на засадах норм громадського життя. 

Складалися вони з неодруженої молоді – парубків і дівчат, котрі досягнули повноліття й утворювали самостійні товариства. 

Соціально організованими були й дівочі громади, хоча й не мали виборної «старшини».

Повноправними членами громади дівчата ставали в 15-16 років, коли починали ходити на вечорниці. 

Дівча, яке вступало до громади, прохало когось із старших членів бути її приятелькою. 

Якщо раніше парубок, будучи підлітком, займався дрібними хатніми справами, слухав накази братів, то відтепер він виконував традиційно чоловічі роботи .

Татари підступили під вал так, що їх з лука не можна було досягти.

Тарас був такий охлялий, що ледве ноги волік.

Вози розміщували колом так, що один стояв коло другого.

Хлопці порозміщувалися так, що кожний держав свого коня за поводи і куняв.

Долом було повно снігу, так що не можна була зміркувати про перехід на інший бік.

Тарас був такий сумний, що не привітався з козаками.

У хлопця затремтів голос так, що й говорити далі нездужав. 

Треба було поводитися тихо, бо вже можна було стрінути татарських чабанів

Хоч як небезпечно лишатися в чужому краю, неможливо було йти серед ночі далі.

Іноді вітер усе-таки нишпорив своєю довгою рукою в жару і тоді з ями зводився жовто-червоний хвіст 

Найменший шелест або стук і моє серце падає і завмирає 

Аж над самим вечором усі замовкло і люди пішли вечеряти

Аж десь близько опівночі за валами села почувся тихий гомін а опісля тричі закричав пугач 

Отаман перехрестився і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися 

Переконатися пора зробивши зло не жди добра.

Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.

У товаристві лад усяк тому радіє.

Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю. 

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем.

Сонце зайшло степові озера стали на якийсь час темно-червоними.

Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів.

Спочатку Тимко образився і хотів піти потім передумав і залишився.

...незважаючи на погану погоду.

...щоб відвідати ботанічний сад.

... тому що були вихідні дні.

...через задушливі дні в Києві.

...так що відпочинок був цікавий.

Історія помідорів. Помідори багаті на поживні речовини

Помідори. Помідори є отруйними.

Спроба отруїти президента. Роль британської розвідки.

Історія помідорів. Помідори є отруйними.

тему та головну думку тексту

“відоме” та “нове”

стиль мовлення

тип мовлення

те, заради чого створено текст (задум його автора)

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує

його зміст, те, про що в ньому розповідається

висновок, що робить автор

частина загальної теми

ідея тексту

те, про що розповідається в тексті

підсумок усього сказаного

вступу (зачину), основної частини, кінцівки

вступу (зачину), теми, мікротеми, кінцівки

теми, основної думки, мікротеми, абзацу

теми, основної думки, кінцівки

виділена в тексті окрема, відносно закінчена думка

слова, яким належить визначальна роль у тексті

сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема

речення, що визначає в ньому предмет мовлення й окреслює межі теми