Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку

Нема друга - шукай, знайшов - бережи.

Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш.

Давай дружити: то я прийду до тебе, то ти запросиш мене до себе.

Одежа краща нова, а друзі кращі старі.

Заблукати - не сором, соромно йти хибним шляхом: помилившись, не соромся виправитися.

Найнещасніша людина - неук, який не бажає вчитися: у ньому поєднано відразу два недоліки.

Будьте самоуками і не чекайте, щоб за ваше навчання узялося саме життя

Кожен має переважно братися за те, що йому корисно та доступно.

Говорімо те, що думаємо; думаймо те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.

Тільки почніть суперечку сучасного з минулим, і ви виявите: майбутнє втрачено!

Дурня пізнають за такою ознакою: він охоче висловлюється про те, про що його не питають.

Галас нічого не доводить: курка часто кудкудаче так, наче вона знесла планету

Якщо ви і я маємо кожен по одній ідеї, ми поділимося ними, і в кожного виявиться по дві ідеї.

У давнину вчилися, щоб удосконалювати себе, а зараз вчаться , щоб сподобатися іншим.

Живи так, наче цей день для тебе останній, вчися, наче ти безсмертний.

То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.

Сполучниковий сурядний і підрядний;

Безсполучниковий та сполучниковий сурядний;

Безсполучниковий та сполучниковий підрядний;

Безсполучниковий та сполучникові сурядний і підрядний.

Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка лісу.

Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.

Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони не­давно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають, що дім порожній.

Спочатку Маріуца тільки світила на Раду своїми очима, а він злегка підморгував їй гарячим оком та чорним вусом, але коли скрипка починала підсипати жару, молодиця не витримувала й кидалася в танець.

У вікна било полудневе проміння і видно було як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев'ятсот десятин панського поля що, спускалося часом у балку а потім зді­ймалося знову, як хвиля.

 Він так розійшовся, що в Євмена не залишилося найменшої сумніву: буде все так, як вирішив Таливон (Я. Стецюк).

Половець став на порозі – досвіток був повитий білими пасмами, під стіною темніла калюжа, проте не дощило (Є. Гуцало).

 Море дедалі втрачало спокій; чайки знімались з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем (М. Коцюбинський)

Якось химерно запахли абрикоси: запах був ніжний і нагадував чомусь старий Прованс і старомодні кабріолети (М. Хвильовий).

Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (О. Гончар).

І вицвітали писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, — коли над нею не було вже стелі, а тільки небо, небо і зірки… (Л. Костенко).

Час ішов непомітно, вже зовсім задніло, заграли сонячні мечі за лісом, небо стало вищим, а рибалка укоськував рибину (Ю. Збанацький).

Скільки ніс я для тебе тривог і тепла, але ти, як весна, стороною пройшла (В. Симоненко).

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови (І. Сенченко).

Сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря ста­ло таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Г. Тютюнник).

Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

 Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі

Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє ма­леньке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тонень­кій ряднині, у вогкім кутку.