Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

Здається, сьогодні зі мною щасливий усенький світ

Вітька спрагло зазирав у темні дівочі очі, мов у пречисту криницю

Вона піснями виспівала душу, вона пісні ці залишає нам

Переліку

Зіставлення

Пояснення

Докласти треба руки мозолясті, щоб красувався вбогий переліг, нечувано багатим урожаєм.

Коли до річки Орелі ще траплялись де-не-де села, то за річкою вже був голий степ.

Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.

Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь

Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг.

Дикі гуси зчиняють таке весескливе гелготання, що, почувши його, довго не можеш витіснити із серця смутку.

Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверха на поверх свого житла і не тямив, що воно там коїться на горі.

Перед його очима в буйних травах, у перелісках і між могутніми деревами повільно бродили великі пречудові тварини.

Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити.

На землі різні справи є, звісно, та слід твердо усім пам'ятати: не буває нічийного крвсла, лиш буває нічийна лопата.

Саме тоді викінчено Софію Київську, і собор стояв рожевим дивом посеред білих снігів, а невидимий християнський Бог ждав, щоб його намалювали на стінах, упевнений у своїй незаміннимості.

Ці жінки виходили своїми ногами довколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини.

Підрядним і безсполучниковим зв'язком

Сурядним і підрядни зв'язком

Сурядним і безсполучниковим зв'язком

[...],(...),(...).

[...],[...,(...),...],(...).

[...],[...],(...),(...).

Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, то почитаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

Дивись: де сонце умивалось, там стільки крапель золотих кульбабиних в траві зосталось, що й небо мружиться від них.

Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік; на самоті вона тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого...

4

5

3

Справедливо кажуть: немає буднів- є буденні люди

Уже й зникало сонце за горбами- сад шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова...

Після обіду дуже хотілося спати, але командир наказав прочесати стоги, що виднілися за хутором...

1

2

4