Складне речення з різними видами зв"язку

 Весну, либонь, зачарували, а тепер вона чекає й не може дочекатися на слово, яке відразу ж випустить її на волю.  

А тобі якусь хвилю здалося, що зараз ось іде вона мимо криниці, під яблунею, а отой німб таки світиться довкола її посіченої сивиною голови.

Ось мати ступила вбік, і тепер кругла таріль сонця засріблилась у густій блакиті, а довкола материної голови вже не іскрився й не мерехтів німб.

Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими.

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В. Симоненко).

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах).

Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло (Д.Луценко).

А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра (Б. Грінченко).

На болоті спала зграя лебедина, вічна ніч чорніла, і стояв туман.

  Бачив я усякі перли й коштовні самоцвіти, але єсть одна перлина, що з усіх найкраща у світі.

Скрипливими східцями дівчина почала підійматись до дзвонів, вони дрімотно озвалися на її ходу, наче хотіли заговорити до неї.

Вліво від Андрія грав на сонці срібними брижами ставок, немов риби купались у ньому, а за ним, на другому горбі, ховалася поміж деревами церква.

Низенькі хати осіли під синьою банею неба, немов баби в намітках на коліна стали у церкви; за коловоротом по полю око м’яко бігло снігами аж до крайнеба і не мало на чому спинитись.

Бруньки на деревах набубнявіли, а в повітрі вже вчувається ледве вловимий запах клейких листочків, що пахнуть свіжістю і весною.

Між деревами під першими сонячними промінчиками з’явилися ніжні проліски, вони ще зовсім маленькі й тендітні, але наполегливо пробивають товстий килим торішнього листя.

Навесні все на землі пробуджується до нового життя: розтає сніг, з’являється молоденька травичка, а з теплих країв до рідного гніздечка повертаються птахи, що несуть на своїх крилах тепло та радість.

Між деревами під першими сонячними промінчиками з’явилися ніжні проліски, вони ще зовсім маленькі й тендітні, але наполегливо пробивають товстий килим торішнього листя.

Сніг іскриться на сонці й переливається всіма барвами веселки, він швидко тане – і біжать дзюркотливі струмочки, бо прийшла весна

 Веселиться земля, зеленіють поля, розлилися гаї і діброви, соловейко в саду тьохка пісню дзвінку, од квіток дух несеться чудовий.

Ти ж бачиш, тату, як цвіте весна, довкола пахне сад вишневим цвітом, і, щоб припасти до твого вікна, як ластівка, лечу я понад світом

 Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили , я сам перший люблю

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

 Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя, але щасливіший той, хто вміє ним користуватися.

 Розум завжди любить до чогось братися, і, коли він не матиме доброго, тоді візьметься до поганого.