Складні речення без сполучників, з сурядним та підрядним зв’язком.

Почали гукати деркачі, перепел, бугай, ще якась птиця.

Якось восени я йшов полем і побачив на великому лузі багато лелек.

Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну.

Вода, яка скоро збігає, отрути не лишає.

На землю глянули тихі зорі.

Зоряний степ розкинувся угорі.

Хто полю годить, тому жито родить.

Над містечком стояла тиха місячна ніч.

як...так, не тільки...а й, перед тим як, після того як

проте, ані...ані, та, або

притому, причому, тому що, через те що

і, а, проте, як тільки, оскільки

а, але, немовбито, позаяк

для того щоб, відтоді як, якби, буцімто

зате, або...або, коли б, нібито

щойно, коли, і...і, однак

У руку взяв зерно важке і повне, і налилася силою рука.

Життя людське унікальне і, по суті, невичерпне.

Зрештою, навчання триває і після закінчення школи.

Сушилося сіно в покосах - світ сіном, здавалось, пропах.

Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти.

Сумно і смутно людині, коли висихає її уява.

Лиш у труді живе людина, а без труда її нема.

Здобути волю - то мій рай.

і жита.

і красується.

красуючись.

і високе красується жито.

заводячи в гаю пісню веселу.

вітер заводить в гаю пісню журавливу.

і вітер заводить в гаю пісню журавливу.

хоч вітер заводить в гаю пісню журавливу.

Як усе-таки добре, що природа відроджується, зацвітає.

Нарешті запалили свічку, та вітер одразу її погасив.

Ніч колихала так яскраво, проте не спалося ніяк.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце ще високо стояло.

Все спить, однак вже я не сплю.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя.

Хтось шарпонув двері, і вони розчинились навстіж.

Учися як слід, то й добро буде.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Тепло було, й вишні цвіли рясно.

При світлі волі всі краї хороші, всі води гідні відбивати небо, усі гаї подібні до Едему!

Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї.