Складнопідрядне речення

 Складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками

Речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень.

 Складне речення яке кладається з двох синтаксично нерівноправних частин, поєднаних підрядним сполучником або сполучним словом. 

«Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою» (Володимир Сосюра)

Заснули доли, і полонина в тиші спить (Олесь)

Буде каяття на світі — вороття не буде (Т. Шевченко).

Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко)

Коли вийшли за село, зійшло сонце (Ю. Збанацький).

Останній промінь ловити листопад, щоб підсушити обважнілі крила (Г.Дудка)

Даю голову на відруб, що з ними нічого не сталося (О. Гончар).

Раптом вітер зняв хмару пилу , яка закрила все (М. Коцюбинський)

На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.(М. Рильський.)

Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю. (І. Жиленко.)

Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єніна)

Я люблю, коли ми лежимо на печі, а у печі під нами булькотить борщ (М. Вінграновський)

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Леся Українка.)

А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. (Л.Забашта.)

Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок)