Складнопідрядне речення

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати

Зроби так, щоб серце моє солов’їне забуло очей тих блакить.

оскільки клей наносили нерівномірно.

хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

як кожен з нас і планував.

бо створене власними руками цінується дорого. 

Чому ж ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила?

Собака гавкає так, як його годують. 

Завжди роби так, як велить тобі сумління.

Послухайте, як дихає земля.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

І вже чув композитор, як народжується пісня.

Як не знаєш правди до кінця, то й не мудруй.

Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу.

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий. 

Як у пустелі, спрага сушить без добрих, теплих, світлих слів.

Поїзди розтягують тіло людства, як невмілий пекар.

Здалося, ніби й не було цих тридцяти літ.

Хати біленькі виглядають, мов діти в чистих сорочках у піжмурки собі гуляють

Стурбовано думки крилами лопотіли, мов над вогнем метелик нічні.

наче в синьому затоні фантастичні плинуть риби.

щоб крилом своїм похмурим сонні береги укрити.

бо ясне сонечко повільно ховається за пагорби.

як укриє хмара небо.

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

Як подвір’я загоготало громом, всі в залі потягнулись до вікон.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.

П’яно чарує шелест пшениці, що переплітається з дзвониками та берізкою.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

У важкі хвилини скорботи та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі. 

Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.

Ніхто не знає, де кого доля чекає.

На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.

Вони танцювали доти, доки зовсім потомились.

Вже люди, певне, від тієї пори тут не живуть, як з раєм попрощались.

Фрося примовкла і задивилась удаль, на обрій, де пломеніла яскрава зірка. 

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

І вже чув композитор, як народжується пісня.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Я дуже люблю день, … . 

  Відчуття свята посилюється, … . 

  Нагадай час, … . 

Згадую день, ...

У гаю, … , свято весни вповні. 

Чекай мене біля ставу, … . 

У тих місцях пісні, … , ліризм посилюється

  Виглядатиму тебе, … . 

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

складнопідрядне з підрядним з'ясувальним

складносурядне

складнопідрядне з підрядним означальним

складнопідрядне з підрядним обставинним

Що вдіє раб, принижений, нещасний, як буде проповідь читать своїм панам.

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі.

Після того, як луг покосять, знову трави ростуть в цвіту.

Нафіса любила їх, приймаків, як люблять безрідних дітей сусідські жінки.

способу дії

місця

часу

мети 

2

3

4

5

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Учні зайшли до класу, де вже чекала вчителька.

чому? з якої причини? через що?

незважаючи на що?

як? яким способом? яким чином?

де?куди? звідки?

як? яким способом? яким чином?

коли? відколи? з якого часу?

з якою метою? навіщо?

де?куди? звідки?

чому? з якої причини? через що?

незважаючи на що?

як? яким способом? яким чином? якою мірою? скільки?

наскільки?

з якою метою? навіщо?

означальні, з'ясувальні, обставинні

означальні, з'ясувальні, порівняльні

часу й місця, з'ясувальні, обставинні

обставинні, означальні, додаткові