Складнопідрядне речення. Означальні і з"ясувальні

Перед вікном шумлять тополі і калина пишається станом струнким.

 Високий день за обрій закотивсь і спорожніли села між садами.

 А ранок був надіями багатий і обрій цвів трояндою пелехатий.

Увечері дощ одшумів і спориші понурі принишкли настрахалися грози

А Окрім знаменитих чайок, козаки користувалися підводними човнами.

Б Живе тіло кобз, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє.

В На обрії неба відбивалося червоне полум’я пожежі, розстеляючи по снігу жовтогарячі стежки.

Г Не змовляючись, разом пускаємося щодуху, а за пазухою бухкають грушки.

А Не лінуйся рано встати а змолоду вчитись.

Б Зробив діло  гуляй сміло!

В Якщо дитини не навчиш у пелюшках то не навчиш і у подушках.

Г Материнська наука робить серце золотим.

Д Великий син України Тарас Шевченко все своє життя поклав на олтар служіння Батьківщині.

А Набіжить вітерець покотиться хвилею нахилить розіб’є траву і вона зажовтіє заголубіє й зачервоніє квітами.

Б  Сонце зверху накрива теплом і широким промінням кропить кожен листочок кожну билинку а з трави обдає свіжим пахучим холодком.

В Велика листопадова тиша стоїть над землею вона сповіщає про осінь

Г І так свіжо і синьо у небі й на душі.

Д За вечоровим небосхилом з дівчатами дружить листопад бо літо не повернеться назад.  

А підмета          

  Б присудка    

 В додатка

Г означення        

 Д обставини

він вабив жовто-багряною осінньою красою.

що вабив жовто-багряною осінньою красою.

осяяний жовто-багряною осінньою красою.

але згодом сховалася  серед жовто-багряної осінньої краси

і сховалася  серед жовто-багряної осінньої краси.

Стати справжнім митцем — значить талант свій мистецтву віддати.

Кобзарі завжди прославляли бойові походи Війська Запорозького, а козаки над усе любили пісню «На війну…».

Незабаром ми побачимо безліч символічних позначень, які про щось повідомляють, застерігають, закликають.

Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню.

Мудрого не зламає лихо і не зіпсує нещастя.

Вода має велику силу, що її виявляє особливо весною.

Слово, мовлене часто, викликає спротив залежного від того, хто, як і коли мовить.

Мати вірила, що земля усе знає.

Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

 Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

 Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

 Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

Неподалік од Татарського броду, де навшпиньки спинався долинковий туманець, окреслилася  постать людини.

Так випускникам хотілося, щоб учителька згадувала їх із добром, а не зі смутком.

Агроном руками перебирав стебла пшениці, у яку вже ввійшла золотінь.

Ярослав Мудрий був першим князем, який не прагнув походів та завоювань.

У знаменах вічна слава поколінь, що здобували славні перемоги.

Я знаю, що бійця нащадки спом’януть і нашу віру й кров знесуть на п’єдесталі

Ти знаєш, що ти - людина

Виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу

Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова

прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним сполучником підрядності або сполучним словом та інтонацією

прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів

перше речення є головним, а решта - послідовно залежать одне від одного

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним лише за допомогою  інтонації.

Відомо, що саме сила волі і бажання виграти часто дають змогу слабшим перемагати сильніших.

Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина.

Людині треба, щоб її робота залишалася після неї жити.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Він кинувся геть від того співання, що плачем озвалось по людях.

Тікає ніч у нетрі таємничі і торжествує вранішня зоря.

Накочуючись одна на одну розсипаються на мільйони сріблястих краплинок

 Розважливість надійно приходить до мети а поспішність плутається на дорозі.

 Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ.

Рідна мати і рідна країна - два крила що нам силу дають...

і зігріває промінням світлим усе навколо.

освітивши усе: і поле, і ліс, і річку бурхливу.

проміння пускає навколо пустотливі іскорки.

хоча навколо біло-біло від іскристого снігу.

а над полями та над нивами вітер грається.

Виходить, уже оживає ліс, бо лебеді   принесли на своїх крилах весну і життя!

Поглянь: який то світ кипить, блакитно-синьо-срібно-сірий.

Страшно безсило малим чути себе перед  смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! 

Той, хто зневажливо ставиться до рідної   мови, не може й сам викликати поваги до себе.

Ніколи в бурі не загине той, хто Прометея має дух.

А в гущавині парку зацвів одурілий жасмин в листопадові дні, що подібні на сутінки.

 Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задимленому мареві.

Земля тремтить у млості і ронить пелюстки, і невідомі гості злітаються в садки.

Погодився б жити в засніженій тучі, щоб тільки народові промінь світив.

Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил.

І не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в маленькім слові "хліб".

Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української історії Богдан Хмельницький.

Весна роз’ятрить вашу печаль, щоби мчати туди, де залишились подекуди сніги.

А де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і життя.

Хто риє яму іншому, сам упаде до неї.

Єдиний мій, найкращий в світі, не говори тих слів, які забудеш швидко.

Здається вічністю буття маленька мить, перед якою навіть смерть безсила

Документи свідчать про те, як гетьман Мазепа прагнув змінити й саме суспільство.

Гарна та хата, що добрими людьми багата.

Не брудни джерела, з якого часом п'єш воду.

підмета    

   присудка   

   додатка

означення

    обставини

Скільки людського щастя розбилося у друзки тільки від того, що одне з двох

своєчасно не вимовило слівця "пробач"

Народу, що втратив мову, більше нічого вже втрачать. 

Пам’ятай, що книги — це тисячолітня мудрість людини. 

Учені стверджують, що загальний книжковий фонд Київської Русі складався з 130–140 тис. томів.

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях — єдиний із можливих. 

Стежина сховалася у лісі, щоб прохолодитися.

Іван милувався красою, що відкривалася за кожним пагорбом.

Ішло з димом добро, яке надбали важкою працею за десятки літ .

Спинився біля струмка, що біг яром.

Цей сніг горів рум’яним блиском так весело, так яскраво, що здається, тут би й залишився жити навіки.

Ніякі звуки зовні не доходили до кімнати, так що в цій тиші постукування маятника здавалося дуже голосним і різким.

Теплий туман слався по полю, і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому

Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки.

Кожен прагне до щастя, тому що людина створена творити добро.

Якщо дощі не втихнуть, то вийдуть ріки з берегів.

Мовознавці класифікують складнопідрядні речення за структурно-семантичним принципом, відповідно до якого визначальним критерієм є вид підрядних сполучників за значенням.

Сучасну молодь не завжди влаштовує якість освіти, оскільки більшість випускників після закінчення престижних навчальних закладів залишається без роботи.