Складнопідрядні речення

Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).

Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).

Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтматов).

способу дії

мети

міри і ступеня

часу

Складне речення,частини якого з'єднані за допомогою інтонації(Без сполучників або сполучних слів).

Складне речення,частини якого є синтаксично нерівноправними та з'єднані за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів

Складне речення,частини якого з'єднані сполучниками сурядності.

Яке? Який? Які? Яка?

З якою метою? Навіщо?

Не відповідає на питання.

Коли? Як довго? З якого часу?

Це день,коли ми всі будемо радіти.

Коли почалася війна,О.Довженко був у Москві.

Коли в людини є народ,тоді вона уже людина.

Він знає,коли почати грати.

[ ], (яка ), і (яка ).

[ ], [ ], і [ ].

[ ], (яка ) і (яку ).

сполучниками сурядності;

тільки за допомогою розділових знаків;

сполучниками підрядності,сполучними словами;

де?куди? звідки?

чому? з якої причини? через що?

незважаючи на що?

як? яким способом? яким чином?

коли? відколи? з якого часу?

з якою метою? навіщо?

І зацвіли червоні маки на тих столочених полях,де люди,вбиті в час атаки,довіку житимуть в піснях

Хто хоч раз побував на Буковині,той не забуде її довіку,згадуватиме її красу

Аромат чебрецю нагадував тепло рідної домівки,відновлював сили,і людина знаходила в ній спокій.

сполучникові й безсполучникові;

повні й неповні;

ступеня й способу дії,місця,часу,причини,наслідкові,допустові,мети;

Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира.

Спинюсь і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Невесело на світі жить, коли нема кого любить.

Місяць піднявся високо вгору, зорі вкрили все небо.

означальні, з'ясувальні, обставинні

означальні, з'ясувальні, порівняльні

часу й місця, з'ясувальні, обставинні

обставинні, означальні, додаткові

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами

Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.

Сонце вже нахабно і яскраво залазило у вікно, а в його променях купалася дівчина в золотій короні.

Вечірня роса, зробивши траву зеленішою, сама скидалася на великі смарагди в кілька каратів.

Коли виходили з готелю, сонце вже танцювало на небі ламбаду.

 Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

 Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

 Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

 От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

ніби лежала товста пухова перина.

тому що не була розчищена від заметів.

так що не можна було доїхати до міста.

туди, де ще не просвітліло небо.

щоб висвітлити поля і дати зелу піднятися.

незважаючи на те, що сонце ще не ввійшло у свої права.

 як і надійшла.

Додатка (що? чого?)

Обставини (де? куди? коли? відколи?)

Означення (який? чий? котрий?)

Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

Вітри гуляли по степу, що лежав тепер буйний, вилинялий, як пустеля.

Чайка у дивовижний терплячості все ще біліє на темнім уламку граніту, через який уже раз у раз перехлюпує хвиля.

Далеко від степу люди чули, як стугоніла земля.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Море так бадьоро хлюпає, що аж любо слухати.

Розкажи, як за горою сонечко сідає…

Невдовзі ми підійшли до ставка, що геть чисто заріс осокою.

 Стрілець стріляє, а господарство гуляє. 

 Якщо батько візник, син знає, як коня запрягти.

Апетит приходить із першим шматком, сварка – із першим словом.

Тільки розбивши горіхову шкаралупу, можна дістати зерня.

Щоб уволю всього мати, слід багато працювати.

Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш.

В хаті було тепло, тільки в печі шкварчала ринка з шкварками.

Очерет шумів так, що заглушав навіть думки.

Десь із туману, з прозорої хмари дивиться давня Вкраїна

І дихає ягня на пальчики рожеві, і крихітний Ісус всміхається уві сні.

Діалект, а ми його надишем міццю духу і огнем любови…

Я ридаю, як згадаю діла незабуті дідів наших.