Складнопідрядні речення

Настане час- і піде все в архів

Нехай ще раз послухаю, як те море грає.

Защебетав соловейко- пішла луна гаєм.

Осяяний сонцем, перед нами розкинувся зовсім новий світ.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Я чув, як голос пісні затихав.

Мені здається, що колись людина мала крила, а не руки.

Сонце світило так, що майже ніде у дворі не було тіні.

Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть гаї.

Де щедра добрість, де підступне зло, життя навчило нас розпізнавати.

Як на лихо, потяга на станції вже не було.

Старий переконує, що в цьому озері зловили велетенського сома.

Онука розпитує, коли повернуся з полювання.

Бачу, як на протилежному березі лопочуть крилами качки.

Сурядним сполучником

Підрядним сполучником

Сполучним словом

Вказівним словом

Стара верба від радості зомліла, забула, що сказав їй водяник.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто пливе в задумливому мареві.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою.

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Зроби так, щоб серце моє солов'їне забуло очей тих блакить.

Пройди усі шляхи, що має їх життя.

Настав час, коли вечірній сутінок швидко занепадає в нічний.

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться.

Хай буде так, як я собі велю.

У кого є злість, той своє серце з'їсть.

Щасливий, хто сни має милі.

Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність.

Серед великої тиші чулося, як шелестіли листочки.

Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю.

Лис, що любить довго спати, не спіймав собі курчати.

коли почало сходити золоте сонце.

щоб сховатися від пекучого сонця.

що давно обріс цікавими легендами.