Складнопідрядні речення з підрядними допустовими і наслідковими

Надворі зробилося так темно, що за крок уже нічого не можна було побачити.;

Він встиг сюди швидше за Ласточкіна, дарма що Ласточкін півдороги зробив на візнику ;

Туристи вирішили зупинитися на відпочинок, бо йти вночі гірською стежкою було б небезпечно ;

Та всю цю роботу якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою ;

Хоч Дядько Македон був наш найближчий сусід , я ходив до нього рідко.

Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно, хоч голки збирай;

І де б я не був за далекою даллю, тебе ж, Україно, завжди пізнаю;

Жовтувата курява здіймалась в повітрі і колихалася над головами, бо юрба розбила ногами грубий пісок;

Дарма що сніг хрумкотить під ногами, але весна своє бере.;

До 1500-літнього ювілею Києва, який святкували 1982 року, Золоті ворота були відбудовані.

Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця.

Незважаючи на те що є тисячі сортів культурних троянд, шипшина також заслуговує на увагу.

Якби мені ти стала за дружину, яка б то радість увійшла в мій дім!

Райко, як і перше, примостився на пеньку, так що огонь бив йому в лице 

Того хто тупцює на місці, жодні перешкоди не зупинять. 

Хоч був, на слово гострий змовчав Стефан.

Нехай я отруєна, злою журбою та в пісні, на всякуотруту є лік. 

Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця. (підрядна наслідку )

Слідопити поспішають у поле, бо в них там теж є діло(підрядна з’ясувальна)

Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні (підрядна допустова )

Хоча я й дуже люблю ліс але побоююсь його душі

Вечорами, як верталися з поля, то, повечерявши, — дарма що й завтра як світ іти на поле, — не лягали спати, а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках... 

Міцне коріння в родючому ґрунті ніхто не вирве, як би не хотів 

Вечорами як верталися з поля, то повечерявши, — дарма, що й завтра як світ іти на поле, — не лягали спати, а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках... 

Вечорами як верталися з поля, то, повечерявши, — дарма що й завтра як світ іти на поле, — не лягали спати а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках... 

Вечорами, як верталися з поля то повечерявши, — дарма що й завтра як світ іти на поле, — не лягали спати, а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках... 

Вечорами, як верталися з поля, то, повечерявши, — дарма що й завтра як світ іти на поле, — не лягали спати, а виходили за ворота й допізна сиділи на колодках... 

допустова;

наслідку;

часу;

Хоч було холодно, проте хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі .

Стояла ще зима, ще лежав сніг, але вже пахло весною.

3емля і небо потонули в глибокому мороці, так що за кілька кроків не видно було нічого.