Складнопідрядні речення з підрядними обставинними часу й місця

Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира.

Спинюсь і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Вересень з з вітром осіннім стрівся у полі мені, став пригощати насінням, яблук приніс в пелені.

Невесело на світі жить, коли нема кого любить.

Місяць піднявся високо вгору, зорі вкрили все небо.

Чи то я заспівав, чи то мною земля заспівала?

означальні, з'ясувальні, обставинні

означальні, з'ясувальні, порівняльні

часу й місця, з'ясувальні, обставинні

обставинні, означальні, додаткові

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами

Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.

Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після довгої розлуки.

А там, де берізки витісняли сосни, було світло й просторо.

Біля осокорів, де він зустрів свою долю, загримів гарматний грім.

Він вийшов на галявину на узліссі, де колись виглядав свою милу.

У гаю, …, свято весни вповні.

Чекай мене біля ставу, … .

У тих місцях , …, минуло моє дитинство.

Виглядатиму тебе, … .

Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи де зорі ясні і де тихі води?

Я їду туди, де мене чекає, вільний степ.

А крило моє травневе повертає до весни, де на третім полустанку прокидається жасмин.

А там, де сонце торкнулось вершечків дерев листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим.

Добре, коли чоловік з характером, з переконанням і хмелем неспокою.

Нас оточує воркування струмків, коли ми опиняємося в долинці.

Які б то звуки розітнулись, коли б ви дивних струн торкнулись!

Після дощу розморена земля лежить і слухає, що робиться на світі.

Як сьогодні пам’ятаю той день, коли вперше переступив шкільний поріг.

Тільки в березні після хуртовини бувають дивовижні дні, коли природа якимось чародійним завершенням поєднує небо й землю.

Осіннє сонце, що надвечір спромоглося продертихмари, схилялося над обрієм. 

Як на небо висиплять перші зорі, соловей розпочне свій концерт.

Я дуже люблю день, … .

Відчуття свята посилюється, … .

Це був той час, … .

Завжди збираємося того вечора, … .

Поки розумний думає, дурний уже робить.

На світанку після бою, як зоря почне світити, під смерекою густою отаман любив спочити.

Коли ти любиш рідний край, не зневажай мову свого народу.

Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова.

Коли я йшла стежиною до річки, травинка із-під ніг мені всміхнулась.

Благословенна будь та вічна мить, коли йому на думку спала така ідея.