Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними , означальними , обставинними

яке складається з двох нерівноправних частин : одна частина - головна , а друга - підрядна

яке складається з двох рівноправних частин

яке складається з кількох простих речень

у якому дві граматичні основи

з підрядними з'ясувальними , причини , мети

з підрядними означальними , місця , часу

з підрядними з'ясувальними , означальними , обставинними

з підрядними обставинними , означальними , умови

Є такі гірські вершини , що сягають аж під зорі

Коли за все берешся , то нічого не зробиш

Прокинувся вчасно , як призначив собі

Дві години збігли , мов одна мить

А більший меншого тусає та ще й б'є , затим що сила є

Коли за все візьмешся , то нічого не зробиш

Раптом вітер зняв хмару пилу , яка закрила все

Якщо узявсь іти , кінця ти дожидай

Якби ви з нами подружили , багато б дечому навчились

Хоч була осінь , а день вибрався теплий

Чомусь пам'ятаю , що річка звалася Леглич

Незважаючи на холодну погоду , ми поїхали на ковзанку

Люблю людей землі моєї , бо й я землі моєї син

Де багато няньок , там дитя каліка

Коли виходили з лісу , то побачили тички і на них буйний хміль

І не збагну ніколи , як вмістилось моє життя в маленькім слові ,,хліб''

Косарі затягли пісню , так що аж луга пішла над ставом

Всі говорили разом , бо всіх одно турбувало

Якби ви з нами подружились , багато б дечому навчились

Я сказав для того , щоб тільки не йти з ним

Я люблю їхати на поле тоді , як ниви зеленіють

Навчай інших- сам навчишся

Якби я турбувався лиш про себе , вже онімів давно б від самоти

Хоч би й хто захотів мені повірити , навряд чи зважитися

Стара верба від старості зомліла , забула , що сказав їй водяник

Я глянув на квіти , які були вкриті краплинами роси

А злива так само почала відходити , як і надійшла

Якщо серце не байдуже . ти зі мною заспівай

Хоч на щастя життя багате , але людину ждуть і печалі , і сум , і втрати

Вогонь горить , як в ньому щось згорає

Дві години збігли , мов одна мить

Тихо і тепло так , наче й справді весна

Мій час пливе собі так тихо , як по ставку пливе листок сухий

Як парость виноградної лози , плекайте мову

Чому ж стоїш без руху ти , коли весь світ співає

Розквітло нове життя , так що старому нема вороття

Бджола знаходить свій вулик , хоч би як далеко вона не залітала

Щоб прийшло на землю сподіване щастя , треба великої праці

Добре йти полями , де нема ні меж , ні сліз

Народ сам собі скує долі , аби тільки не заважали