Складносурядне речення. ІІ варіант

Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад мерехтливим сяйвом снігів

Хлопець сидів, обійнятий м ’якою радістю, і широкий світ клався йому під ноги

Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами.

З ледарем поведешся – горя наберешся.

Собака на сіні – це саме той, хто сам не гам і другому не дам.

Дощ пройшов — і Київ зеленіє.

На наших озерах – ми бачимо гагару лиш на початку вересня.

Старшого дідового сина звали Карпом, меншого – Лавріном.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави

Слово – срібло, а мовчання – золото

Культурна людина та, яка залишається культурною

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика.

Життя торкає серця струни чулі і я на крилах пісні лину знов.

Темніє схід а там на заході кривавий слід лишило сонце.

То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий ясною вільгістю оббризкавши цвітінь то сонце вигляне ласкаво-променисте

Недалеко почулося хлюпання весла а згодом з’явився рибальський човен.

Шпаки це імітатори веселі то іволга у пісні їх дзвенить то хлопчик друзів кличучи свистить то соловейко розсипає трелі то колесо немазане скрипить.

Сонце незабаром зайшло зовсім однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем.

Минула буря і сонце засяяло.

 Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу.

Учитель розкриває перед учнем таємниці буття учить розпізнавати добро та зло

Мати стояла в тому золотому німбі, який одухотворив її обличчя і я, вражений цією явиною, стежив, як сніп проміння, падаючи на голову й розсіюючись, тремтить

Усе було дивовижним чисте небо море блакиті м’яке сонячне світло, а перша зелень на деревах ще недавно похмурих і кострубатих, була схожа на хмари зеленого диму і не хотілося сідати ні в автобус, ні в тролейбус, і він пішов пішки, відчуваючи в собі велику й легку пустку

Здобути волю – то мій рай

Слова – полова, але огонь в одежі слова – безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея

Субота – не робота, і в неділю нема діла.

Сорочка й штанці латані-перелатані, а випрасувала їх мама – і наче знову нові

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

а вечір видався дивовижно теплим.

дарма що була середина жовтня.

залишивши на ній неприкриті плями.

Для позначення взаємодії між членами колективу чи громади, групами, об’єднаннями використовують слова ставлення, стосунки та взаємини (взаємини між дітьми).

Уживання із цим значенням слова відношення не є правильним, оскільки воно передає взаємозв’язки лише між предметами, явищами тощо (математичне відношення)

Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє значення й відрізняється лексичною сполучуваністю.

Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами.

Знов яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив

Уночі спадали хмари куряви і затихав Путивль

Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в'ються

Де-не-де біля вирв сивіє безводний полн або кущиться пахучий чебрець

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад

Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть

Гроза пройшла і грім ударив десь збоку

Тепло було й вишні цвіли рясно

Заснули доли й полонина в тиші спить

Чи то мій сон чи просто магія чола

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало