Складносурядне та складнопідрядне речення

1

2

3

4

1

2

3

4

Думається батькові, чи то часом не син пролетів та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом.

Зоряно над селищем було, а там десь у степах хмара заходила і безгрішно ламалися стебла блискавок.

Частіше задувають вітри з півночі, і сива трава на солончиках біжить, як вода

Хлопчаки відчували страх перед тими небезпеками, що таїлися у його темних проваллях.

Хіба в тебе немає відчуття, що кожної миті наше життя може обірватися?

Вода в річці стояла нерухомим сизим дзеркалом, наче течія спинилася, вода застигла.

Частіше задувають вітри з півночі, і сива трава на сонечку блистить.

коли почало сходити золоте сонце.

хоч нас умовляли цього не робити.

що давно обріс цікавими легендами.

аби до вечора повернутися додому.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

[ ], (що ).

[ ім. ], що ( ).

( ), що [ ].

[ ім.], (що ).

[ ], ти [ ].

[ Що ], ти ( ).

Що [ ], ( ).

Що ( ), [ ].

Складається з кількох словосполучень

Має лише підмет і присудок

Має лише другорядні члени

Має дві і більше граматичних основ

Складносурядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

Складносурядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником

Складносурядним називається речення, у якому наявний лише один головний член

Складносурядним називається речення, у якому є три головні члени

Щодня, щоночі, молила і кликала до себе (Л. Тараненко).

Дощі, що зарядили над турбазою кілька днів підряд, зосталися ніби відрізані променем сонця на асфальті (Л. Тараненко).

Максим обережно відхилив почорнілу хвіртку і ступив на густо всипаний ледь видимим порохом куряви спориш (Л. Тараненко).

Над узорними віялами орляка снується легка-легка павутина, і повітря, здається, тремтить від натужної напруги… (Л. Тараненко).

Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти (Л. Тараненко).

Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми (Л. Тараненко).

Він навіть зніяковів, угледівши її біля воріт турбази (Л. Тараненко).

Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем (Л. Тараненко).

У простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій, явищ;

Друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

У складносурядному реченні є спільний другорядний член, який стосується обох простих речень;

Прості речення з’єднані підрядними сполучниками.

Це завжди його хвилювало, а по розмові почув він бадьорість і апетит;

У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис;

Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна;

Хлопець зітхнув, хотів щось сказати, далі махнув тільки рукою і пішов.

Хто знання має, той і мур зламає.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Хто вчиться змолоду, не знає під старість голоду (Нар. творчість).

Хто п’є зілля джинджури, той забуде дорогу до лікаря (Ф. Мамчур).

Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже дорослим парубком.

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої.

Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Нар. творчість).

Я вірю в те, що вернеться тепло.

Звідки птах випурхнув, там і гніздо знайдеш.

Те, що було нам співучим, ясним, хай ще дужче рясніє другим, ранком співається, днем наливається, в добрім здоров’ї, в науках кохається.

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький).