"Складносурядні речення" (9 клас)

А) на сурядні, сполучникові, безсполучникові;

Б) на сурядні, підрядні, безсполучникові;

В) на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні;

Г) на ускладнені, неускладнені, змішані.

А) сполучники, інтонація, сполучні слова;

Б) сполучники сурядності й підрядності, співвідношення форм присудків;

В) сполучники, сполучні слова, порядок розташування частин;

Г) сполучники, сполучні слова, співвідношення форм присудків, порядок розташування частин.

А) у складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна

Б) складне речення має дві або більше граматичні основи

В) складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові

Г) розрізняють три види складносурядних речень: зі сполучниками єднальними, протиставними та розділовими

А) Розмножують горицвіт свіжозібраним насінням, та схожість його невисока. (Складносурядне речення з протиставним сполучником.) 

Б) Або сина його виженуть із гімназії, не давши йому докінчити курсу, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Складносурядне речення з єднальним сполучником.) 

В) Колись на вершечку могили ще лежав велетенськип гранітний валун, і з нього було видно далі, аж за Дніпро, але його розтрощили блискавиці. (Складносурядне речення з розділовим сполучником.)

Г) Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (Складносурядне речення протиставним сполучником.) 

А) Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан. (Ю. Збанацький);

Б) Я перо візьму і журавкою стану. (Г. Світлична);

В) І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко);

Г) Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

А) але, і, й, та, чи;

Б) і, ні … ні, проте, то, чи;

В) та, однак, а, або, і;

Г) або, чи, не то … не то, чи … чи, то … то.

А) Стримує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого.

Б) Над землею кружляли заметілі й лютувала війна.

В) Не знайшли чай, чи ліньки було шукати. 

Г) Навкруг рясні стоять сади, берези і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане.

А) Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи. (І. Гончаренко);

Б) Стогне бандура, ридає бандура, а кожна струна – мов щабель. (І. Драч);

В) То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні. (Л. Українка);

Г) І зашумує наша нива, і знову виросте наш дім. (М. Рильський).

А) Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Б) Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

В) Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар);

Г) Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

А) Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. (В. Васкан);

Б) І десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

В) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М. Коцюбинський);

Г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. (Л. Костенко).

А) Летить кипить й іскриться синь осіннього падолисту.

Б) Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь.

В) Говорили про хмари й тепло і про ранню весну несподівану.

Г) До болю й до життя я знову звикну вертаючись з далекої подорожі.

А) Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм. 

Б) Небо над степом чисте і літак, як рибина, пішов угору, крізь прозору океанну блакить. 

В) Блискають гострі, колючі згуки; і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт.

Г) Кожен розповідав про найцікавіші бувальці; і в них вимальовувався колективний життєпис, переснований родинними турботами та вболіваннями.